Формула списку справ (Деймон Захаріадіс)

Ігри на запам’ятовування від Google

Кращі нотатки із книги:

“Список справ - одна з найпростіших систем керування завданнями, що використовуються сьогодні.” 

“Ось чим вам допоможе надійна стратегія складання списку справ: По-перше, це дасть вам можливість контролювати свій робочий день… По-друге, ви зможете дотримуватися дедлайнів. Грунтовний список справ покаже вам головні пріоритети на день,… По-трете, ваш список справ гарантує, що ви будете працювати над потрібними завданнями в потрібний час… По-четверте, ви не витрачатимете дорогоцінний час на гасіння пожеж. Памʼятайте, що ваш список завдань покаже вам, над чим потрібно попрацювати, виходячи з терміновості кожного пункту… По-п’яте, список завдань значно зменшить ваш стрес. Ви будете дотримуватись дедлайнів, а отже, не відчуватимете постійного неприємного тиску, що вбиває творчий потенціал,… По-шосте, правильно складений список справ покращить вашу концентрацію.”

“Зосередженість - це те, що дає вам змогу виконувати важливу роботу, а не витрачати час на другорядні або тривіальні дії.”

“хороший список завдань усуне розчарування і почуття провини, яке ви відчуваєте, коли не встигаєте з проектами. Він допоможе вам працювати більш плідно і з більшою цілеспрямованістю.”

“Основна мета вашого списку справ - допомогти вам організувати свої завдання і проєкти та виділити головне.”

“Список справ без дедлайнів - це список бажань і нічого більше. Без дедлайнів ми схиляємося до бездіяльності.”

“Дедлайни - ворог прокрастинації. Вони мотивують нас діяти і виконувати завдання, а також допомагають оцінити ефективність наших зусиль із керування часом.”

“Одним із найбільших недоліків більшості списків справ є брак контексту для окремих завдань. Пункти записуються без жодних вказівок на час, необхідний для їх виконання, їхню пріоритетність та роль у досягненні конкретних цілей.”

“Список «Завдання + Дата початку + Дата завершення». Привабливість цього формату полягає в його простоті. Він також вводить один із найважливіших елементів належної системи керування завданнями - дедлайни.”

“Стратегія «3+2». Ця система списків справ працює за простою формулою: три великих завдання і два малих. Щодня ви обираєте пʼять пунктів, над якими будете працювати (а ще краще обрати їх напередодні ввечері). На виконання великих завдань має піти від однієї до двох годин. На маленькі завдання - 30 хвилин або менше.”

“особливість стратегії «3+2» робить ї сумісною з популярними стратегіями тайм-менеджменту, такими як техніка «Помодоро» і тайм-боксинг.”

“Правило «1-3-5». Правило «1-3 5» є екстраполяцією стратегії «3+2», описаної в попередньому розділі. Тут ви обираєте одне велике завдання, три завдання середнього розміру і пʼять малих”

“Підхід «3-MIT»… MIT - це абревіатура. Це означає «найважливіше завдання». Це найбільш пріоритетний пункт у вашому списку справ. Це те, що ви повинні зробити впродовж дня.”

“Канбан-метод - це більш наочний підхід до керування завданнями, ніж системи, які ми розглядали раніше. Це чудова стратегія ведення списку справ, якщо вам подобається бачити свої проєкти та завдання на різних стадіях виконання.”

"Матрична система… Вона також відома як «Матриця Ейзенхауера»… Матриця складається з чотирьох квадрантів, названих таким чином: 1 Важливо - терміново. 2 Важливо- не терміново. 3 Не важливо

• терміново. 4 Не важливо - не терміново."

“Перевага матричної системи полягає в тому, що вона заохочує вас зосереджуватися на завданнях, які відповідають вашим цілям. Переглядаючи матрицю, ви постійно запитуватимете себе: «Чи є це завдання необхідним?». Непотрібні завдання можна відкинути без докорів сумління. У підсумку ви витрачатимете більше часу на важливі справи й менше на малозначущі”

“Getting Things Done Девіда Аллена - одна з найвідоміших систем керування завданнями, яка використовується сьогодні.”

“намагання запамʼятати все - це стрес!”

“одним із найбільших недоліків GTD є те, що вона не розрізняє високо- та низькоцінні завдання. Пріоритетом є виконання завдань, тоді як мало уваги приділяється тому, чи правильно вони виконуються.”

"Складемо ідеальний список справ. Крок

1. Ізолюйте поточні завдання від майбутніх"

“використовуйте список «поточних завдань», щоб вирішити, як щодня розподіляти свій час і увагу. Цей список міститиме пункти, які слід виконати до кінця дня.”

“використовуйте список «майбутніх завдань», щоб відстежувати всі пункти, які потребуватимуть вашої уваги в певний момент. Ви не будете використовувати цей список упродовж робочого дня. Замість цього ви будете звертатися до нього наприкінці дня, щоб створити список справ на наступний день.”

“Крок 2. Визначте завдання за бажаними результатами”

“Єдина причина робити щось - наближення вас до досягнення конкретної мети.”

“Крок 3. Розбийте проєкти на окремі завдання”

“Крок 5. Обмежте кількість поточних завдань до семи”

“Однією з найпоширеніших проблем зі списками справ є те, що вони занадто довгі.”

“Крок 6. Організуйте завдання за проєктом, типом або місцем”

“класифікуйте кожне завдання у вашому основному списку справ, використовуючи такі три контексти: 1 Проєкт. 2 Тип. 3. Місцеперебування.”

“використання онлайн-інструменту, такого як Todoist. Він пропонує функції тегування та маркування з палітрою кольорів, які полегшують організацію справ у різних контекстах.”

“Крок 7. Скоротіть список непотрібних завдань”

“Які типи завдань є кандидатами на видалення? Зверніть увагу на ці чотири пункти: 1 Побажання. 2 Нечіткі завдання. 3 Тривіальні завдання. 4 Резолюції.”

“Крок 8. Оцініть, скільки часу забере виконання кожного завдання”

“Крок 9. Починайте кожне завдання з активного дієслова”

“Крок 10. Зауважте, які завдання потребують участі інших”

“Порада N° 1. Створіть пакетний список «крихітних завдань»”

“Мета пакетного списку - організувати всі ваші дрібні завдання в одному місці. Крихітні завдання - це пункти, на виконання яких потрібно менш ніж 10 хвилин. Ідея полягає в тому, щоб обʼєднати їх разом і вирішити впродовж однієї робочої сесії.”

“Порада N° 2. Будьте пильні, щоб не почуватися пригніченими. Однією з найбільших загроз для будь-якої системи керування завданнями є відчуття перевантаження:”

“Порада N° 3. Визначайте свої списки справ відповідно до контексту”

“кожне завдання у вашому основному списку повинно супроводжуватися контекстними деталями. Наприклад, ви повинні вказати проєкт, з яким повʼязане завдання; тип діяльності (аналітична, творча тощо); чи є якісь обмеження, повʼязані з місцеперебуванням.”

“Порада N° 4. Проводьте щотижневі огляди”

"Як ви проводите щотижневий огляд? Ось основні кроки: 1. Зберіть усі свої списки справ. Сюди входить ваш основний і контекстні списки. 2. Зробіть «мозковий штурм» усіх завдань і проєктів, які крутяться у вашій голові. Додайте їх до свого основного списку. 3. Розбийте нові проєкти на окремі завдання. 4. Відокремте нові завдання відповідно до контексту (проєкт, тип та місцеперебування). Створіть нові контекстно орієнтовані списки, якщо це необхідно. Очистіть свою електронну поштову скриньку. Надішліть відповіді за необхідності. 6. Перегляньте свій основний і контекстні списки. Видаліть завдання, які більше не є необхідними або важливими. 7. Зверніть увагу на завдання, які є важливими і терміновими. Позначте їх як кандидатів на включення до щоденного списку справ. 8. Занотуйте завдання, для реалізації яких ви чекаєте на внесок від інших. 9. Перегляньте поточні дедлайни для важливих завдань. За потреби внесіть корективи. 10. Призначайте дедлайни новим завданням, які ви додали до основного та контекстних списків. 11. Перегляньте свій календар на наступний тиждень. Складіть список справ на день, виходячи з вашої доступності."

“Порада N° 5. Оновіть свій список цілей. Ваші цілі диктують, як вам проводити свій час. Вони дають вам чітке уявлення про те, чого ви хочете досягти в короткостроковій перспективі й через роки, і роблять вас підзвітними.”

“Порада N° 6. Не зациклюйтеся на методології”

“Порада N° 7. Створіть і дотримуйтеся системи, яка працює для вас”

“Порада N° 8. Будьте послідовними. Ваша система списку справ буде настільки ефективною, наскільки послідовно ви будете застосовувати принципи, про які ми говорили в цьому посібнику. Послідовність - це ключ до успіху в будь-якій справі, і підтримка успішної системи керування завданнями не є винятком.”

" будь-яка система про-дуктивності, незалежно від того, спрямована вона на керування завданнями чи ефективність робочого процесу, - це низка вивчених моделей поведінки. Щоб забезпечити її безперебійну роботу, потрібно виробити нові звички та застосовувати їх послідовно. Це вимагає цілеспрямованості та стійкості. Будьте готові до того, що ви зіткнетеся з проблемами, коли будете налагоджувати безперебійну роботу вашої системи списків. Будуть моменти, коли вам захочеться кинути все. Це цілком зрозуміло. Заміна поганих звичок на хороші - це важка робота."

“є багато хорошого в тому, щоб створювати списки справ на папері. По-перше, коли ми записуємо завдання, це закріплює його в нашій свідомості. Ми з більшою ймовірністю запамʼятаємо його. Ми також більш схильні діяти відповідно до нього… По-друге, блокнот легко адаптується до вашого улюбленого способу занотовування. Він ідеально підхожий для лінійної організації, формату, який використовується для типового списку справ… По-трете, ви можете не турбуватися про ще одну частину програмного забезпечення… По-четверте, блокнот легкий і його зручно носити з собою. Ви можете завжди тримати його при собі, записуючи справи, які вам спадають на думку… По-пʼяте, ніщо не може зрівнятися з тактильним досвідом використання ручки, щоб викреслити завершене завдання.”

“Для тих, хто хоче підтримувати свої системи керування завданнями онлайн, існує безліч цифрових рішень. Від Todoist i Evernote до Trello i Asana - існує безліч застосунків, за допомогою яких можна створювати та організовувати списки справ.”

“Перша причина переходу на цифрові технології полягає в тому, що сучасні застосунки дають змогу дуже легко організовувати списки завдань за контекстом.”

“По-друге, ви можете легко переміщувати справи зі списку до списку. Це корисно, якщо вам потрібно перекатегоризувати завдання або внести зміни в контекстні деталі, прикріплені до них.”

“По-трете, багато онлайн-застосунків, таких як Todoist, дають змогу встановлювати будильники та нагадування на основі дати та часу.”

“По-четверте, ви можете організувати проєкти та завдання у вигляді вкладеної структури. Це покращує візуалізацію вашого робочого навантаження.”

“По-пʼяте, такі інструменти, як Todoist, дають змогу інтегрувати ваші списки справ з календарем.”

“Ще одне велике протистояння у сфері продуктивності - між списками справ і календарями. Чи є один варіант кращим за інший? Обидва варіанти мають і прихильників, і противників. Правда полягає в тому, що жоден з інструментів не повинен використовуватися на шкоду іншому. Найкращий спосіб досягти максимального результату щодня - це поєднати список справ і календар.”

“мета ваших списків завдань (від основного до щоденних) не в тому, щоб переконатися, що ви все встигаєте. Вони, радше, мають на меті переконати вас, що ви зосереджуєте свій обмежений час і увагу на найважливішій роботі.”

“Памʼятайте, що продуктивність - це не про те, щоби бути завжди зайнятим. Це означає робити правильні речі, виходячи з ваших коротко- і довгострокових цілей.”

“У вас сьогодні мільйон справ (не кажучи вже про завтра, наступний тиждень і наступний місяць). Неможливо запамʼятати їх усі. Неможливо також ефективно організувати їх у своїй голові. Рішення - складати списки справ.”

Створення другого мозку. "Розумні" Нотатки.

 

Смисл історії. Як розум і мораль зумовили велич Заходу

Reading speed test (promo)

Кращі нотатки з книги:

“Моїм батькам, які навчили мене, що життя має причину. Моїй дружині, яка навчила мене, що життя має сенс. Моїм дітям, які навчили мене, що життя має мету”

“Цю книжку присвячено двом таємницям. Перша: чому все навколо таке добре? Друга: чому ми псуємо все добре?”

“Ще 1900 року близько 10% усіх немовлят у США помирали, не доживши до першого дня народження, - а в інших країнах цифра була навіть вищою. Приблизно кожна сота мати ризикувала померти під час пологів.”

“Світ, у якому ми живемо, неідеальний, проте кращого за цей ще не існувало. І ось наша перша загадка: як так сталося? Що змінилося? Відтак друге, ще важливіше, запитання: чому ми це відкидаємо?”

“Наші суперечки стають затятішими, а їхні предмети дрібнішають - і що незначнішим є предмет, то запеклішою буде битва. Що з нами взагалі сталося?”

“Тож для того щоб поправити себе, нам слід переглянути те, у що ми віримо. Ми віримо, що свобода грунтується на двох концепціях. Перша стверджує, що Бог створив людину за образом і подобою, друга - людина має здібність вивчати й досліджувати Божий світ. Ці концепції були сформульовані в Єрусалимі й Афінах відповідно. Ця двоїста думка - два діаманти нашого духовного генія - створили нашу цивілізацію і нас як індивідуумів.”

“Єрусалим і Афіни створили науку. Ідеали юдейсько-християнських цінностей та античне поняття про природне право створили права людини. Вони дали добробут, мир і мистецьку красу. Єрусалим іАфіни збудували Америку, поклали край рабству, подолали нацистів і комуністів, витягнули мільярди людей зі злиднів і дали мільярдам духовну мету в житті. Єрусалим і Афіни заклали підгрунтя Великої хартії вольностей і Вестфальського договору, Декларації незалежності, Лінкольнового проголошення звільнення рабів і листа Мартіна Лютера Кінга з бірмінгемської вʼязниці.”

“Наш спосіб життя завжди відділяє від прірви одне покоління, не більше. Ми вже бачимо, як численні громадяни втрачають віру у свободу слова, демократію, економічну свободу, в ідею спільної моралі та мети. Це відвертання від наших цінностей почалося тоді, коли ми втратили віру в той шлях, який, власне, привів нас сюди.”

“Ми саме перебуваємо в процесі відмови від юдейсько-християнських цінностей і античного природного права, на зміну яким приймаємо моральний субʼєктивізм і владу пристрасті. На наших очах цивілізація провалюється в стародавній племінний лад, в індивідуалістичний гедонізм, у моральний субʼективізм.”

“Ми споглядаємо, як європейська політика загрузає в битвах між крайніми лівими соціалістами, що обіцяють утопії, та крайніми правими націоналістами з обіцянками національного відродження. Обом таборам світить фіаско.”

“Щастя - прагнення мети в нашому житті. Якщо ми прожили життя з моральною метою, тоді й смерть не така сумна… Тільки життя з моральною метою може дарувати глибоке щастяз,”

“А найкращими країнами - і найкращими суспільствами - стають ті, в яких громадяни достатньо доброчесні для жертовності заради спільного блага, але проти примусу до жертв заради «вищого» блага. Для процвітання суспільств потрібна функціональна соціальна тканина, створена як у спільній праці, так і кожним окремо, але задля єдиної мети: досягнення наповненого сенсом життя.”

“Отже, щастя складається з чотирьох елементів: особистої моральної мети, особистої спроможності, колективної моральної мети та колективної спроможності. Якщо бракуватиме одного з елементів, спільний поступ до щастя стає неможливим і суспільство розсипається.”

“Задля вищої моральної мети люди мають розвивати своє мислення.”

“Пропагандисти мультикультуралізму в освіті часто проповідують не широту знань, а їхню відсутність.”

“Навіщо американцям знати щось про давніх греків? Тому що античне коріння західної цивілізації досі може навчити нас багато чого. Афіни вчать нас, на що ми здатні як людські істоти. Афіни вчать нас, що, застосовуючи розумові здібності, ми можемо досягати нових вершин. 3 Афін нам відомо не тільки про те, як свобода веде до процвітання, а й чому так має бути. Я вже заявляв, що без Єрусалима не було б Заходу, - так само його не було б і без Афін.”

“Стародавні греки дали нам три фундаментальні принципи: перший ми можемо знайти свою мету в житті, пізнаючи природу світу; другий - для пізнання природи світу навколо нас ми повинні вивчати її своїм розумом; і третій - розум допоможе нам побудувати найкращу суспільну систему для подальшого розвитку нашого мислення. Коротко кажучи, греки дали нам природний закон, науку й основу світської державної влади. Єрусалим приніс небеса на землю. Афіни, звеличуючи раціональне, підносили людство до зірок.”

“найбільше надихає у спадщині Афін невідступна віра в силу людського розуму.”

“Виникнення християнства стало першою серйозною спробою поєднання юдейської думки з грецькою. У християнстві юдейська частка значно більша за грецьку, - в баченні Бога і людського шляху у світі, - та водночас християнство було більш грецьким у своїй універсальності.”

“Філософ Боецій (бл. 481-525) поділяв вільні мистецтва на відомі «квадривіум» (музика, арифметика, геометрія, астрономія) і «тривіум» (граматика, риторика, логіка).”

“У поглядах Томи Аквінського відродилася єдність Афін та Єрусалима. Бог наказав нам послуговуватися розумом, а розум спонукає нас відкривати природний закон - закон, створений Богом.”

“Віра Томи в людський розум - і в те, що розумом неможливо зруйнувати ідеї божественного одкровення, - привела до злагоди, яка вилилася в наукову революцію. Формування західної науки корінилося в ідеї про те, що завданням людини є прославляти Бога через пізнання Його творінь.”

“Філософія засновників, втілена при заснуванні Сполучених Штатів та в поступі країни до цих ідеалів, була найбільшим благословенням у людській історії. США принесли свободу та заможність мільярдам людей, відкривши їм серця та розум. Проте ця філософія - перлина корони Заходу - все ж не перемогла. Навпаки, з часом вона занепала. І з цим занепадом почали руйнуватися і підвалини людського щастя. Нині ми спостерігаємо їх колапс. Як же це сталося? Спершу повільно, поступово… а згодом - повністю і в одну мить.”

“Порівняння американської та французької революцій демонструє контраст між цими течіями просвітницької думки. Американська революція мала за основу Локові принципи, що стосувалися даних Богом індивідуальних прав, цінностей суспільних чеснот й державної системи, створеної для збереження невідчужуваних прав. Французький підхід був іншим: він грунтувався на «загальній волі» Руссо, Вольтеровому презирстві до традиційних цінностей й оптимістичному погляді на можливість вдосконалити людство, використовуючи не обмежений чеснотами розум.”

“Тоді як Сполучені Штати рухалися до Просвітництва, основаного на думці Лока, Блекстона, Монтескʼє і на Біблії (перші збори Сенату США відбулися 4 березня 1789 року), Французька революція рухалася в бік утопічної перебудови світу. 14 липня 1789-го народ узяв штурмом Бастилію. Короля скинули з трону, а з ним і всіх попів.”

“У чому ж була помилка Великої французької революції, - народженої ідеалами свободи, рівності й братерства? Революція схибила в тому, що її версія Просвітництва не засвоїла уроків минулого: в історії Заходу вона побачила тільки гноблення і жорстокість, і тому прагнула майбуття, сповненого видінь і мрій, основаних на туманних уявленнях про людську доброту.”

“Найкращий із критиків Великої французької революції жив поруч: з іншого боку Ла-Маншу. Звали його Едмунд Берк (1729- 1797), він був членом Парламенту, симпатизував американським колоністам, але виступав рішуче проти революції у Франції. Берк стверджував, що революція зазнала фіаско через те, що проігнорувала уроки людської природи, християнську мораль і традиції минувшини. Його праця 1789 року «Роздуми про революцію у Франції» стала важливим текстом для сучасних консерваторів, які побачили в ній заклик відмовитися від радикалізму й звернутися до більш розсудливого урядування.”

“XIX століття прийняло нову концепцію романтичного націоналізму, яка пропонувала сенс існування без юдейсько-християнських цінностей чи грецького телосу. Цим сенсом стала нація, що рухає поступ історії, обʼєднує людей за етнічним походженням або навертає до себе силою.”

“Нацистський режим запровадив найекстремальніший романтичний націоналізм у світовій історії”

“Криваву спадщину Леніна продовжив Сталін: він ніс відповідальність за смерті десятків мільйонів у часи його правління, зокрема 5 мільйонів померлих внаслідок Голодомору в Україні під час колективізації у 1931-1934 роках. У Китаї Мао Цедун виведе сталінізм на новий рівень, знищивши близько 65 мільйонів людей, здебільшого під час Великого стрибка - спроби перебудови суспільства через колективізацію власності”

“У Другій світовій війні в прямому конфлікті зійшлися три головні колективістські світогляди - і це забрало життя від 50 до 80 мільйонів людей. Романтичний націоналізм запанував у нацистській Німеччині, де поєднався із централізованою бюрократією та «науковим» урядуванням. Як результат, шість мільйонів євреїв розстріляли або заморили в газових камерах таборів смерті. Радянський Союз бачив у своєму населенні гарматне мʼясо, яким можна заслонити державу - й відправляв людей гинути в шанці Сталінграда без зброї, націливши їм у спини дула загороджувальних загонів. Сполучені Штати інтернували 117 тисяч японців. До кінця війни велика надія на Просвітництво, вільне від Бога й телосу, зійшла нанівець, а точніше кажучи, була похована під горами трупів двох світових воєн.”

“Філософські вчення європейців - ідеали Просвітництва про цінність людини й про необхідність вийти за межі Бога й грецької телеології - скінчилися трагедією. Гітлер називав своїми ідеологічними предками Канта, Гегеля й Ніцше. Сталін орієнтувався на Маркса. Євгеністи брали ідеї в Дарвіна і Конта. Постлоківський проєкт Просвітництва явив собою вавилонську вежу, в якій спільна мета полягала у витісненні релігії раціональністю замість спроби поєднати іх. Під час змагання вежі з Богом її будівничі пішли одне на одного війною, і кожен говорив своєю мовою. А потім вежа впала, залишивши землю спустошеною.”

“Візьмімо, до прикладу, гарвардського психолога Стівена Пінкера. Його книга «Просвітництво сьогодні» - потужний панегірик цінностям доби Просвітництва.”

“Що важливіше, однак, Пінкер ніяк не пояснює, чому розум має тріумфувати; і чомусь вважає ідею матеріальних здобутків як найвищого пріоритету самоочевидною. Він пише: для людського прогресу «потрібно лише бути впевненим у тому, що життя краще за смерть, здоровʼя – за хворобу, достаток ліпший за злидні, свобода вигідно відрізняється від насилля й примусу, щастя приємніше за страждання, а знання - це краще, ніж забобони й невігластво». Маємо замкнене коло: якщо припустити, що Пінкер має рацію, з цього випливає, що Пінкер має рацію. Проте він помиляється - принаймні щодо більшості людей. Усе залежить від того, що означає те щастя, яке Пінкер протиставляє стражданням, - так наче щастя зводиться до температури тіла 36,6, ситної їжі та регулярного сексу. Але ж насправді щастя не в цьому. Люди постійно показують, що потребують чогось більшого, - ми не існуємо за самими лише показниками якості життя. Матеріальний прогрес за відсутності духовних звершень недостатній. Людям потрібний сенс.”

“Коли найвищою моральною справою стає матеріальний успіх, це вельми схоже на повну відсутність моралі.”

“Традиції індивідуальної свободи не дивом зʼявилися на Заході ні з чого. Вони постали з напруги між Афінами та Єрусалимом. Західна цивілізація - місток, натягнутий над потоком хаосу. Зникне ця напруга - і місток упаде в бурхливі води.”

“Прошу зрозуміти мене правильно: я в захваті від того, що роблять Гарріс, Пінкер і Шермер для відродження ідеалів Просвітництва. Я сам погоджуюся з багатьма з цих ідеалів, зокрема з тими, що стосуються особистої свободи й природних прав, як я показав вище. Проте нові наукові Афіни мають обʼєднатися з вірянами Єрусалима, а не воювати з ними. А Єрусалим повинен відповісти тим самим. Бо, як стає зрозуміло, існують значно більші філософські загрози цивілізації Заходу, які потребують нашої уваги.”

“Нацизм не виник із консьюмеризму. Він постав там, де колективна мета перевищила особисту, а особисту спроможність упосліджено на користь поклоніння спроможності держави.”

“не висока самоповага робить людей успішними, а саме завдяки своїм вищим досягненням люди відчувають самоповагу”

“Рональд Рейтан казав: «Свобода завжди перебуває на відстані одного покоління від зникнення. Вона не передається нашим дітям спадково. За неї треба боротися, її треба захищати, передавати нащадкам, заповідаючи їм робити так само, бо інакше одного дня на присмерку нашого життя ми будемо оповідати нашим дітям і дітям наших дітей, що колись були собі такі Сполучені Штати, в яких жили вільні люди»”

“Я думаю, історія західної цивілізації демонструє, що наші батьки живуть у нас, що, приймаючи минуле, засвоюючи його уроки, визнаючи його мудрість і творячи власну, ми стаємо ланками в ланцюгу історії. Наші батьки ніколи не помруть, поки ми живимо полумʼя іхніх ідеалів і передаємо це полумʼя нашим дітям.”

Best brain games (promo)