Нотатки з книги:“У науковій літературі таку силу поганого називають по-різному: негативна упередженість, домінування негативу або просто ефект негативності. Хай би як її називали, проте тенденція одна: негативні події та емоції впливають на нас сильніше за позитивні. Нас спустошує найменше критичне зауваження, але не зворушує цілий потік похвали.”
“Щоб перемогти погане, особливо в цифровому світі, який підсилює його, потрібні мудрість і наполегливість.”
“ложка дьогтю може зіпсувати бочку меду, але ложка меду не зіпсує бочки дьогтю.”
“Не існує поняття, протилежного травмі, бо жодна добра подія не має такого тривалого впливу.”
“Щоб вижити, життя має перемагати щодня. А смерть перемагає лише раз. Невелика помилка чи прорахунок можуть звести нанівець усі успіхи. Негативна упередженість є адаптивною. Цим терміном біологи позначають ознаку, що підвищує шанси на виживання певної людини чи групи.”
“Доки ми не навчимося долати непропорційно сильний вплив поганого, він спотворюватиме наші емоції та погляд на світ.”
“Життя не складається із суцільного щастя, і здорова людина проявляє певну реакцію на погане, але не надмірну. Шварц дійшов висновку, що люди з однаковою кількістю позитивних і негативних почуттів зазвичай «мають помірні порушення», тоді як люди з «нормальним функціонуванням» мали в середньому два з половиною позитивні почуття на кожне негативне. Пацієнти, які досягли «оптимального функціонування», у середньому мали чотири позитивні почуття на кожне негативне. Усе це може звучати досить теоретично, але такий спосіб допоміг терапевтам з більшою точністю вимірювати почуття й став важливим кроком у лікуванні депресії.”
“Коефіцієнт Готтмена 5:1 виявився корисним стандартом оцінювання досить різних типів відносин. Деякі щасливі пари слабко демонструють почуття, але процвітають, тому що майже ніколи не сваряться; інші успішні пари сваряться частіше, але компенсують це великою кількістю тепла й доброти. Деякі дослідники неофіційно називають це співвідношення правилом «як один раз битися, то пʼять разів любитися».”
“Дослідження, що відстежують настрої працівників протягом дня, показують: невдача має вдвоє — впʼятеро сильніший емоційний вплив, ніж позитивна подія. Емоції роблять нас менш раціональними, а отже, більш сприйнятливими до впливу поганого.”
“щоб почуватися краще, ніж посередньо, вам потрібні принаймні чотири добрі дні на кожен поганий.”
“Не обіцяйте забагато. Чимало людей схильні обіцяти більше, ніж можуть виконати. Психологи це називають помилкою планування. Тобто ми схильні недооцінювати, скільки часу й зусиль потрібно, щоб виконати завдання. Якщо ми не виконуємо обіцяного вчасно, то сподіваємося, що наша сімʼя, друзі чи колеги принаймні оцінять добрі наміри: подивіться, як багато я намагався зробити для вас! Але вони цього не робитимуть. Ефект негативності в дії. Вони зосередяться не на ваших добрих намірах, а на поганому результаті.”
“Пам’ятайте: погане - в очах того, хто оцінює. Образа, яка здається дрібницею для решти світу, може зруйнувати стосунки, якщо для однієї людини вона буде дуже серйозною. Ви змушені мати справу з реакцією свого партнера, навіть якщо для вас це дрібниці.”
“Під час сварки краще вивчити реакцію партнера й уявити його думку, ніж раз у раз повторювати свої претензії. Менше говоріть. Більше слухайте.”
“Остерігайтеся фундаментальної помилки атрибуції. Цим терміном психологи позначають помилку, якої люди припускаються частіше, ніж хотілося… робите висновки про характер іншої людини на основі її поведінки, яку насправді зумовила зовнішня ситуація.”
“Дотримуйтеся золотого правила негативу. Більшість із нас любить думати про себе добре, і ми вважаємо, що наші чудові якості очевидні друзям і родині. Ми очікуємо, що вони звернуть увагу на послуги, які ми робимо; жертви, на які ми йдемо; радість і сміх, які ми приносимо в їхнє життя. Але їм це не так очевидно. У стосунках із коханими, дітьми, друзями, колегами чи кимось іншим уникати поганого набагато важливіше, ніж робити добре. Важить не те, що ви робите іншим, — важить те, чого ви не робите.”
“Озвучування страху допомагає подолати його, а якщо ви говоритимете про успіхи, які вже маєте на цьому шляху, це допоможе досягти подальшого прогресу.”
“погана подія втрачає частину своєї сили саме тому, що ви про неї поговорили.”
“Учні не здобудуть знань, якщо не вказувати на їхні помилки, а покарання є найсильнішим стимулом засвоїти ці знання.”
“Обидві пропозиції надихнули працівників виробляти більше одиниць продукції, але знову ж таки формулювання вирішило все. У тих, кому бонус подали як штраф — вирахування із зарплати, — продуктивність підвищилася більше, ніж у тих, кому це подали як премію.”
“У цьому й перевага покарань: вони такі потужні, що часто навіть не доводиться їх використовувати. Винагороди треба роздавати постійно, але сама лише загроза покарання може мати тривалий вплив.”
“Вони виявили дедалі більшу кількість досліджень впливу гнилого яблука. Цей термін запозичено зі старого прислівʼя*, яке нещодавно повернулося в ужиток. Ми вживаємо цей термін на позначення окремих прикладів, не репрезентативних для цілої групи. Коли організація переживає скандал, її захисники скаржаться: несправедливо звинувачувати всіх у гріхах кількох людей, що не вписуються в норми й діють самі по собі. Адже, стверджують вони, навіть у найкращих компаніях завжди буде «кілька гнилих яблук»… «Гниле яблуко псує сусідні»”
“соціальна підтримка. Було доведено, що емоційна й матеріальна допомога від сімʼї та друзів зміцнює імунну систему, знижує рівень гормонів стресу та зменшує когнітивні порушення в літніх людей. Завдяки цьому люди ставали щасливішими й здоровішими, що приносило кращі результати — від зменшення кількості застуд до тривалішого життя.”
Тренування мозку (промо)
“До великої пʼятірки зарахували такі виміри: сумлінність, доброзичливість, невротизм, відкритість та екстраверсія. Найбільш релевантними для гнилих яблук є перші три, що, як виявили, корелюють із продуктивністю праці. Сумлінність — це міра самоконтролю, дисципліни й бажання наполегливо працювати. Доброзичливість вимірює, як добре ви ладнаєте й можете дійти згоди з іншими на противагу схильності багато й часто сваритися. Невротизм — показник емоційної нестабільності: наскільки ви тривожні та пригнічені, чи легко дратуєтесь, скільки скаржитеся.”
“Однієї ледачої, неприємної, емоційно нестабільної людини було достатньо, щоб саботувати всю команду, і водночас неважливо, чи був у групі якийсь особливо позитивний учасник. Зірка не змогла компенсувати збитки від особи з найслабшими показниками.”
“Команда працює краще, коли вона ставиться до роботи з ентузіазмом або принаймні без ворожості, але моральний дух важко підтримувати, коли хтось постійно похмурий, песимістичний, тривожний або злий. Численні дослідження доводять, що ті, хто спілкується з депресивною людиною, поступово й самі відчувають погіршення самопочуття.”
“Доведено, що коли люди почуваються відкинутими як група, то вони обʼєднуються, щоб помститися, і поводяться навіть агресивніше, ніж самотні аутсайдери. Їхні індивідуальні бажання помсти посилюються іншим стародавнім інстинктом — племінною солідарністю проти спільного ворога. Одне гниле яблуко не просто зіпсує всі сусідні, а може налаштувати їх одне проти одного.”
“І памʼятайте, що людина, яка вас дратує в одній ситуації, не обовʼязково є гнилим яблуком скрізь і завжди.”
“Не чекайте, що гнилі яблука зміняться самі по собі”
“Не вагайтеся звільнити придурка, але водночас і самі не будьте придурком”
“Культивувати «ставлення вдячності» — одна з найефективніших стратегій, які визначає позитивна психологія. Його повʼязують зі зниженням рівня тривожності й депресії, кращим здоровʼям і більшим задоволенням від життя в довгостроковій перспективі. Коли людей підштовхують рахувати вдячність, вони менш агресивно реагують на провокації та стають добрішими до інших, зокрема й до своїх коханих. Уночі швидше засинають, довше сплять, а прокинувшись, відчувають, що краще відпочили.”
“що більше в працівників ностальгічних спогадів про події компанії, то менша ймовірність, що вони шукатимуть іншу роботу.”
“У минулому столітті лише половина людей у світі належно харчувалася, а сьогодні добре харчується майже 90 відсотків людей. (Тепер найпоширенішою проблемою харчування в багатьох місцях є ожиріння.) З 1950 року в боротьбі з хворобами у світі стався значний прогрес, і тривалість життя в бідних країнах збільшилася приблизно на тридцять років — найшвидше зростання в історії.”
“У середині XIX століття звичайний чоловік у Британії працював понад шістдесят годин на тиждень без щорічних відпусток починаючи з десяти років і до самої смерті, зазвичай не доживаючи навіть до шістдесяти років. Сучасні працівники мають за життя втричі більше вільного часу — двісті тисяч додаткових годин.”
“Підлітків, які вживають алкоголь, значно більше, ніж вейперів, але ми не обмежуємо продаж алкоголю дорослим, хоча він становить значно серйознішу небезпеку для підлітків. Вейпінг не тільки безпечніший, а й надає величезні переваги: з моменту появи вейпінгу рівень куріння серед підлітків і молоді знизився вдвічі”
“розрив оптимізму повʼязаний з індустрією кризи: що більше часу та уваги ви приділяєте телевізійним новинам, то песимістичніше ви схильні ставитися до світу.”
“F. Fincham, “Marital Conflict: Correlates, Structure, and Context,” Current Directions in Psychological Science 12 (2003): 23-27, and J. W. Howard and R. M. Dawes, “Linear Prediction of Marital Happiness,” Personality and Social Psychology Bulletin 2 (1976): 478-80.”
“J. M. Gottman, “The Roles of Conflict Engagement, Escalation, and Avoidance in Marital Interaction: A Longitudinal View of Five Types of Couples,” Journal of Consulting and Clinical Psychology 61 (1993): 6-15.”
“A. G. Miner, T. M. Glomb, and C. Hulin, “Experience Sampling Mood and Its Correlates at Work,” Journal of Occupational and Organizational Psychology 78 (2005): 171-93.”
“J. Holt- Lunstad, T. B. Smith, and J. B. Layton, “Social Relationships and Mortality Risk: A Meta- analytic Review,” PLOS Med 7 (2010): e1000316, doi.org/10.1371/journal. pmed.1000316; J. Lynch, The Broken Heart: The Medical Consequences of Loneliness (New York: Basic Books, 1977); and J. T. Cacioppo and W. Patrick, Loneliness: Human Nature and the Need for Social Connection (New York: W. W. Norton, 2008).”
“G. M. Hurtz and J.J. Donovan, “Personality and Job Performance: The Big Five Revis-ited,” Journal of Applied Psychology 85 (2000): 869-79.”
“S. Kaplan, J. C. Bradley, J. N. Luchman, and D. Haynes, “On the Role of Positive and Negative Affectivity in Job Performance: A Meta-analytic Investigation,” Journal of Applied Psychology 94 (2009): 162-76.”
“M. J. Howes, J. E. Hokanson, and D. A. Lowenstein, “Induction of Depressive Affect After Prolonged Exposure to a Mildly Depressed Individual,” Journal of Personality and Social Psychology 49 (1985): III0-13-”
“I. van Beest, A. R. Carter- Sowell, E. van Dijk, and K. D. Williams, “Groups Being Ostracized by Groups: Is the Pain Shared, Is Recovery Quicker, and Are Groups More Likely to Be Aggressive?,” Group Dynamics: Theory, Research, and Practice 16 (2012): 241-54, dx.doi.org/10.1037/a0030104.”
“J. Hogan, P. Barrett, and R. Hogan, “Personality Measurement, Faking, and Employment Selection,” Journal of Applied Psychology 92 (2007): 1270-85; J. Hogan and B. Holland, “Using Theory to Evaluate Personality and Job- Performance Relations: A Socioan-alytic Perspective,” Journal of Applied Psychology 88 (2003): 100-112; and M. R. Barrick and M. K. Mount, “The Big Five Personality Dimensions and Job Performance: A Meta-analysis,” Personnel Psychology 44 (1991): 1-26.”
“A.M. Wood, S. Joseph, and J. Maltby, “Gratitude Predicts Psychological Well- Being Above the Big Five Facets,” Personality and Individual Differences 46 (2009): 443-47.”
“M. Roser, “Hunger and Undernourishment,” Our World in Data, 2019, ourworldinda- ta.org/hunger-and-undernourishment#what-do-we-know-about-the-decline-of-un-dernourishment-in-the-developing-world-over-the-long-run,”
“FAO, IFAD, UNICEF, WFP, and WHO, The State of Food Security and Nutrition in the World 2018 (Rome: FAO, 2018), 4.”
“M. Roser, “Life Expectancy,” Our World in Data, 2019, ourworldindata.org/life-expec-tancy.”
“J. H. Ausubel and A. Grübler, “Working Less and Living Longer: Long- Term Trends in Working Time and Time Budgets,” Technological Forecasting and Social Change 50 (1995): 113-31 та особиста розмова із Джессі Осубел у 2019 році.”
“J. Rauch, Demosclerosis: The Silent Killer of American Government (New York: Times Books, 1994).”
“R. Higgs, Crisis and Leviathan: Critical Episodes in the Growth of American Government (New York: Oxford University Press, 1987).”
“D. T. Levy et al., “Examining the Relationship of Vaping to Smoking Initiation Among US Youth and Young Adults: A Reality Check,” Tobacco Control, November 20, 2018, doi.org/10.II36/tobaccocontrol-2018-054446, and B. Rodu, “Federal Officials, Please Pay Attention to Federal Surveys: E-Cigarettes Are Not Gateway Products,” Tobacco Truth, February 2I, 2018, rodutobaccotruth.blogspot.com/2018/02/federal-officials-please-pay-at-tention.html.”
“National Institute on Drug Abuse, “Monitoring the Future Survey: High School and Youth Trends,” December 2018, www.drugabuse.gov/publications/drugfacts/monitor-ing-future-survey-high-school-youth-trends.”
“CDC iFDA наполегливо працювали, щоб відвернути увагу від добрих новин про рівень куріння серед молоді. Вони не раз випускали пресрелізи та бюлетені про тривожну тенденцію зростання «вживання тютюну» молоддю - термін, що вводить в оману, оскільки він охоплює вейпінг та тютюнові сигарети, — і водночас пропонують громадськості мало інформації про тенденції до зменшення куріння сигарет у федеральних дослідженнях. Але дані для студентів із щорічного національного опитування щодо тютюнокуріння серед молоді CDC обʼєднані в одному бюлетені CDC. (“Youth and Tobacco Use,” www.cdc.gov/tobacco/data_statistics/fact_sheets/youth_data/tobacco_use/index.htm). Дані показують, що з 2011 до 2018 року показник поточного стану куріння сигарет серед старшокласників знизився з 15,8 до 8,I %, а серед учнів середніх класів — з 4,3 до 1,8%. Схожа тенденція до зниження і серед молоді, як засвідчують дані Національного опитування з питань здоровʼя CDC, які звів Білл Ґодшалл 18 січня 2019 року для слухання FDA «Запобігання використання електронних сигарет серед молоді: роль фармакотерапії». Дані CDC показали, що з 2010 до 2017 року показник поточного стану куріння серед дорослих віком 18-24 роки знизився з 20,1 до 10,4 %.”
“M. E. McNaughton-Cassill and T. Smith, “My World Is OK, but Yours Is Not: Television News, the Optimism Gap, and Stress,” Stress and Health 18 (2002): 27-33.”
#1 Додаток для Швидкочитання (промо)
