Розумні нотатки (promo)
“відчуття - це форма знання в найпростішому його значенні, простий вид пізнання.”
“життя невіддільне від однієї очевидної мети - підтримувати себе самого, поки не настане смерть від старості”
“Найбільше інформації дає порівняння вірусів і бактерій. У вірусів немає енергетичного метаболізму, а в бактерій є; віруси не продукують енергію чи відходи, а бактерії продукують. Віруси не можуть спричинити рух. Вони - конецентрат нуклеїнових кислот (ДНК або РНК) і різноманітних білків. Віруси не можуть розмножуватися самостійно, але можуть заселятись у живі організми, захоплювати їхні системи життєзабезпечення та множитись. Коротко кажучи, вони не живі, але можуть паразитувати на живих і вести псевдожиття.”
“У вірусів є приховане знання, що виявляється лише тоді, коли вони опиняються в сприятливому живому середовищі.”
“У союз із нервовою системою тіло приносить свій основоположний біологічний інтелект, приховане знання, що керує життям відповідно до вимог гомеостазу й виражається в почуттях. Той факт, що більшою мірою почуття реалзується завдяки нервовій системі, не змінює цієї фундаментальної дійсності. Нервова ж система дає тілу можливість робити знання явними, вибудовуючи просторові патерни, що, як ми згодом визначимо, творять образи. Нерова система допомагає закріпити в памʼяті отримані з них знання й відкриває дорогу певному типу маніпулювання образами. Він своєю чергою уможливлює роздуми, планування, логічне мислення і, нарешті, генерування символів та створення нових реакцій, артефактів та ідей.”
“У відгалуженні життя, що призвело до появи нас, я виділяю три основні послідовні стадії еволюції. Перша - буття; друга - почуття; третю стадію визначають зання.”
“Нервова система уможливлює складну моторику і, зрештою, дає початок новим явищам - розуму і психічним станам.”
“Почуття - це найдавніший ментальний досвід.”
“Почуття дають саоєму власнику шкалу оцінювання відносної успішності його життя.”
“Набувши структури і справно функціонуючи, буття й почуття готові підтримувати мудрість, що представляє третього члена цього тріо - знання.”
“Знання будуться на чуттях - зорі, слуху, тілесних відчуттях, смаку та запаху - за допомогою памʼяті. Мапи та образи, сфорфовані на основі сенсорної інформації, стають найповнішими й найрізноманітнішими представниками розуму, поруч із яким невідступно ідуть почуття.”
“Людський інтелект не є ні простим, ні малим. Він потребує розуму й повʼязаних із ним явищ - почуття та свідомості. Крім того, людський інтелект потребує ще й сприйняття, памʼяті та мислення. Вміст розуму базується на просторово позначених патернах, що представляють обʼєкти й дії.”
“Вмістом розуму можна маніпулювати, що означає, що ми, власники патернів, можемо подумки розділяти їх на частини й перерозподіляти останні як завгодно, у такий спосіб створювати нові патерни. Цей поділ і перерозподіл патернів, яким ми займаємося, коли намагаємося розвʼязати проблему, ми називаємо мисленням”
“ментальні патерни, з яких складається розум, зручніше називати образами. Під цим словом я розумію не лише “візуальні” образи, а радше будь-які патерни, що їх продукують домінантні сенсорні канали: візуальний, звичайно, слуховий, тактильний, вісцеральний. Коли ми фантазуємо собі в голові, ми вдаємось до мисленнєвих образів…”
“знання стають явними для організму тоді, коли вони виражені у формі образних патернів, у розумі, а здатність експліцитно мислити потребує логічних маніпуляцій образами”
“варто згадати один факт: свідомість може формуватися тільки в організмах, здатних відчувати і створювати розум.”
“Повʼязуючи й комбінуючи образи в голові, ми перетворюємо їх у власній уяві й формуємо нові образи, що означають ідеї, як конкретні, так і абстрактні; ми творимо символи; ми передаємо памʼяті значну частину всіх образних продуктів. Роблячи це, ми збагачуємо архів, із якого ми в майбутньому черпаємо ментальний вміст.”
“Почуття - це інтерактивна перцепція. Порівняно з візуальною перцепцією, канонічним прикладом сприйняття, почуття неконвенційні. Вони збирають сигнали всередині організму і навіть всередині обʼєктів, розташованих всередині організму, а не просто навколо організму. Почуття зображають процеси, що відбуваються в нашому внутрішньому середовищі, а також їхні наслідки, і дають нам змогу мигцем побачити, які внутрішні органи задіяні в цих процесах. Тому зовсім не дивно, що почуття мають таку владу нам нами.”
“Гомеостаз - процес підтримання фізіологічних показнихків живого організму (наприклад, температури, pH, рівня поживних речовин, внутрішніх процесів) у межах, що відповідають оптимальному функціонуванню й виживанню.”
“Емоції - зібрання одночасних мимовільних внутрішніх процесів (наприклад, скорочення гладких мʼязів, змін серцебиття, дихання, виділення гормонів, виразів обличчя, поз), викликаних сприйнятими подіями”
“Почуття - психічні переживання, що супроводжують різноманітні стани гомеостазу організму та слідують їм. Почуття поділяють на початкові (гомеостатичні почуття на кшталт голоду, спраги, болю та задоволення) або викликані емоціями (емоційні почуття - страх, гнів, радість)”
“Афект треба розуміти як усесвіт наших ідей, перетворених у почуття.”
“Брак мієлінової оболонки й гематоенцефалічного барʼєра дає змогу сигналм із тіла безпосередньо взаємодіяти із сигналами нейронів. Інтероцепцію ніяк не можна розглядати як простий образ тіла всередині нервової системи. Тут має місце глобальне змішування сигналів.”
“Почуття допомагають керувати життям. Якщо точніше, вони відіграють роль таких собі датчиків. Вони повідомляють кожен розум - якому пощастило їх мати - про стан процесів життєдіяльності всередині організму, якому цей розум належить. Ба більше, почуття спонукають цей розум діяти відповідно до позитивних чи негативних сигналів їхніх повідомлень”
“Важливість свідомості полягає в тому, що вона дає і, як наслідок, дозволяє дослідити людському розуму. Свідомість уможливлює психічні переживання, від задоволення до болю, а також усе, що ми сприймаємо, запамʼятовуємо, згадумєо, чим послуговуємось, коли описуємо навколишній і внутрішній світ, у процесі споглядання, мислення й роздумів.”
“Без свідомості неможливо знати нічого. Свідомість стала необхідною передумовою розквіту людських культур, а отже, вона змінила історію людства.”
“Свідомість - синонім психічного переживання. А що таке психічне переживання? Це стан розуму для якого характерні дві особливості: йго психічне наповнення почувається і приймає єдину спільну позицію. Подальший аналіз показує, що ця позиція належить конкретному організму, у якому функціонує мозок.”
““самість”, “субʼєкт”, і “позиція організму” відповідають чомусь досить відчутному - реальності “власності”. Організм володіє конкретним розумом, розум належить конкретному організму.”
“розум - це спосіб окреслення активного продукування й показу образів, що виникають із безпосереднього сприйняття або зі спогадів чи і з одного, і з іншого. Образи формують нескінченний кортеж розумового потоку, а в процесі описують усіх можливих учасників та обʼєкти, усі можливі дії й відносни, усі можливі якості, у яких наявні або відсутні символічні значення.”
“Позиція - це точка зору”
“Під точкою зору я маю на увазі загальніше поняття, що стосуєтсья не лише того, що я бачу очима, а й того, що я чую або відчуваю на дотик, і навіть того, що я відчуваю у власному тілі. Позиція, про яку йдеться, - це позиція “власника” свідомого розуму. Іншими словами, вона відповідає позиції, яку живий організм підтримує через образи, що проходять у його розумі, який функціонує в цьому ж таки організмі.”
“почуття - це основний складник свідомості.”
“свідомість - це особливий стан розуму, який виникає внаслідок біологічного процесу, у якому беруть участь чилсенні психічні явища. Втнутрішні процеси в тілі, отримавши сигнал від інтероцептивної системи, дають компонент почуттів, а інші процеси в центральній нервовій системі забезпечують образи, що описують світ навколо організму та його скелетно-мʼязову систему. Усе це обʼєднується, щоб створити дещо складне й водночас абсолютно природен - всеохопне психічне переживання живого організму, який щомиті сприймає світ всередині себе та - о диво! - світ навколо себе. Процес свідомості бере життя всередині організму, виражене психічно, і поміщає у власні фізичні рамки.”
“На мою думку, свідомість - це збагачений стан розуму. Збагачення полягає в додаванні певних елементів розуму в наявний розумовий процес. Ці додаткові елементи великою мірою складаються з того, з чого й решта розуму - вони образні. Однак завдяки своєму наповненню вони чітко заявляють: усе наповнення розуму, до якого в мене зараз є доступ, належить мені, це мої речі, і овни розкриваються в моєму організму. Цей додаток - справжнє одкровення.”
“Почуття забезпечують мозок фактами, на основі яких ми знаємо, що все, що відбувається в розумі в цей момент, також належить нам, відбувається в нас. Вони допомагають нам переживати й усвідомлювати. Гомеостатичні почуття - це перше, що уможливило свідомість.”
“Той факт, що організм володіє розумом, має цікаві наслідки. Мапи внутрішнього середовища та мапи структур, дій, просторових розташувань інших обʼєктів/організмів у навколишньому середовищі - усе, що відбувається в розумі, формується через позицію організму.”
“Свідомість - це зібрання знань, достатнє для того, щоб у потоці образів автоматично генерувати думку про те, що ці образи мої, вони відбуваються в моєму організму і що розум… ну, теж мій.”
“важливі складники механізмів гомеостазу й почуттів розташовані в горішній долі стовбуар головного мозку, над місцем входження трійчастого нерва… Доведено, що пошкодження цієї долі стовбура мозку спричинює кому.”
“Лобові частки мозку відіграють важливу роль в інтелектуальних процесах: мисленні, прийнятті рішень, творчості. Проте вони не збагачують наз знаннями знаннями, на яких тримається свідомість. Вони не ідентифікують власника розуму, не дають права власності, але вони задіяні у творенні масштабного розширеного розуму, що представляє вершину людських можливостей.”
“Роботехніка - це найвищий вияв штучного інтелекту (ШІ)”
“Rodrigo Quiano Quiroga. “Plugging into Human Memory: Advantages, Challenges, and Insights from Human Single-Neuron Recordings” Cell 179, no. 5 (2019). https://www.cell.com/cell/fulltext/S0...”
“Stephen M. Kosslyn, Image and Mind (1980)”
“Stephen M. Kosslyn, Giorgio Ganis and William L. Thompson, “Neural Foundations of Imagery”, Nature Reviews Neuroscience 2 (2001)”
“Станіслас Деан і Жан-Пʼєр Шанже зробили значний внесок у висвітлення взаємодії уваги і свідомості. Stanislas Dehaene, Consciousness and the Brain: Deciphering How the Brain Codes Our Thoughts (New York: Viking, 2014)”
Скорочитання для дітей (промо-лінк)
