Кращі нотатки з книги:
“Це основна ідея теорії систем. Завваживши звʼязок між структурою та поведінкою, ми починаємо розуміти, як працюють системи, що змушує їх давати слабкі результати та як переводити їх на кращі поведінкові схеми. А раз наш світ продовжує швидко змінюватися та складнішати, системне мислення допомагатиме нам управляти, пристосовуватися і помічати широке коло виборів, що нам приступні. Це спосіб мислення, що надає нам волю до вирізнення глибинних причин проблем і бачення нових можливостей.”
“То що таке система? Система — це набір речей (люди, клітини, молекули, будь-що), повʼязаних між собою таким способом, що вони за певний час продукують власну схему поведінки. Система може бути зруйнована, обмежена, запущена або урухомлена зовнішніми силами. Однак відповідь системи на ці сили характеризує її саму, і ця відповідь у реальному світі нечасто проста.”
“поведінку системи не можна вивчити, лише пізнаючи елементи, з яких складається система.”
“Система — взаємоповʼязаний, узгоджено впорядкований певним способом набір елементів, що чогось досягає. Якщо ви придивлятиметеся до цього означення з хвилинку, то побачите, що система має містити три види речей: елементи, взаємозвʼязки та функцію або ж мету.”
“Система — більше, аніж сума її частин. Вона може виявляти адаптивну, динамічну, цілеспрямовану, самозберігальну та іноді еволюційну поведінку.”
“Чимало взаємозвʼязків у системі відбуваються через потік інформації. Інформація утримує системи в цілості й відіграє значну роль у тому, як вони діють.”
“Якщо нелегко помітити звʼязки, побудовані на інформації, то функції чи цілі — ще складніше.”
“Цілі виводяться з поведінки, а не з заяв чи проголошуваних намірів.”
“Слово «функція» зазвичай вживається до систем, утворених не людьми, а слово «мета» чи «ціль» — до людських, однак ця відмінність не принципова, бо чимало систем мають як людські, так і інші елементи.”
“Важлива функція майже кожної системи - забезпечити власну тривалість.”
“Життєво важлива функція будь-якої успішної системи — підтримувати гармонію між підцілями та в системі загалом.”
“Найменш очевидна частина системи, її функція чи мета, зазвичай найважливіший визначник поведінки системи.”
“Елементи, частини системи, що ми їх помічаємо найчастіше, часто (не завжди) найменш важливі у визначенні унікальних характеристик системи — якщо зміна якогось елемента не веде до зміни звʼязків чи мети.”
“Запас (stock) — основа будь-якої системи. Запаси - елементи системи, що ви їх можете бачити, відчувати, рахувати або ж вимірювати в певний час. Системний запас, як видно з його назви, — це сховище, кількість, накопичення матеріалу чи інформації, що утворилися з часом. Це може бути вода в ванні, населення, книжки у крамниці, деревина в дереві, гроші в банку, ваша власна впевненість у собі. Запас не має бути фізичним. Та доброзичливість, що ви її маєте до людей, чи ваша надія на те, що світ можна покращити, — то все запаси.”
“Запас — це памʼять про історію змін потоків у системі.”
“Запаси змінюються з часом через дію потоку (flow). Потоки - це наповнення й осушення, народження і смерті, купівлі та продажі, зростання та спадання, депозити і знімання грошей, успіхи й падіння.”
“Запас можна нарощувати, не лише збільшуючи надходження, але й зменшуючи витік. Існує більш ніж один спосіб наповнити ванну.”
“Запаси дають змогу припливним і відпливним потокам бути розділеними, незалежними одні від одних і тимчасово незбалансованими одні з одними.”
“Усе, що ми робимо як особистості, як промисловість чи як суспільство, робиться в контексті системи інформаційного зворотного звʼязку!. (Джей Райт Форрестер)”
“Петля зворотного зв’язку - закритий ланцюг причиново-наслідкових звʼязків із запасом через набір рішень, чи правил, чи фізичних законів, чи дій, які залежать від рівня запасу, що повертається назад через потік, щоб змінити запас.”
“Памʼятайте: всі системні діаграми — спрощення реального світу.”
“Врівноважувальні петлі зворотного звʼязку - балансувальні або ж цілеспрямовані структури в системах, й обидва варіанти — джерела стабільності та джерела опору змінам.”
“Другий вид петлі зворотного звʼязку — підсилювальний, зміцнювальний, самопримножувальний, лавиноподібний - порочне чи позитивне коло, що може викликати здорове зростання чи некеровану руйнацію. Це явище називається зміцнювальною петлею зворотного звʼязку і на схемах позначатиметься як R (reinforcing). Він додає до запасу то більше, коли вже є більше (і то менше, коли вже є менше). Зміцнювальна петля зворотного звʼязку посилює зміни в будь-якому напрямку, що до нього застосовується.”
“Зміцнювальні петлі зворотного звʼязку самопідтримувальні, з часом ведуть до експоненційного зростання чи некерованого руйнування. Вони з’являються там, де запас має здатність зміцнюватися чи відтворюватися.”
“Домінування — важлива ідея в системному мисленні. Коли одна петля переважає іншу, вона має сильніший вплив на поведінку. Через те що системи зазвичай мають кілька конкурентних петель зворотного звʼязку, які діють одночасно, то визначатимуть поведінку ті петлі, що переважатимуть, тобто домінуватимуть у системі.”
“Моделі системної динаміки вивчають можливі варіанти майбутнього і ставлять питання «що, якщо?»”
“Корисність моделі залежить не від того, чи реалістичні рушійні сценарії (цього-бо ніхто не може знати певно), а від того, чи відповідає модель реалістичній схемі поведінки.”
“Системи з подібними структурами зворотного звʼязку створюють подібні види динамічної поведінки.”
“Затримки у врівноважувальній петлі зворотного звʼязку спричиняють коливання в системі.”
“У фізичних системах, які експоненційно зростають, має бути принаймні одна зміцнювальна петля, що посилює зростання, і принаймні одна врівноважувальна петля, що перешкоджає зростанню. Бо жодна фізична система в скінченному середовищі не здатна зростати вічно.”
“Прибуток — це дохід мінус витрати.”
“Кількість, що зростає експоненційно, маючи обмеження чи межу, досягає цієї межі за дивовижно короткий час.”
“Чому системи так незле працюють? Уявіть властивості високофункціональних систем — чи машин, чи людських спільної, чи екосистем — які вам знайомі. Найімовірніше, ви спостерігали одну з трьох таких характеристик: еластичність, самоорганізація, ієрархія.”
“Еластичність — міра здатності системи виживати і зберігатися в мінливому середовищі. Протилежність еластичності - крихкість або негнучкість.”
“Еластичність завжди має межі.”
“Еластичність - це не те саме, що весь час бути статичним та незмінним. Еластичні системи можуть бути вельми динамічними. Короткотермінові коливання, чи періодичні спалахи, чи довгі цикли тяглості, кульмінації й спаду можуть насправді бути нормальними станами — так працює еластичність, відновлюючи систему!”
“Я уявляю еластичність як плато, на якому може рухатися система, безпечно виконуючи свої звичні функції. Еластична система має розлоге плато, чимало простору, яким вона може блукати, з тонкими еластичними стінками, що відкинуть її назад, якщо вона наблизиться до небезпечного краю.”
“Системи мають бути керованими не лише задля продуктивності чи стабільності, вони також мають бути керованими задля еластичності — здатності відновлюватися після порушень, здатності відбудовуватися чи лагодитися.”
“здатність системи ускладнювати власну структуру називається самоорганізацією.”
“Системи часто мають властивості самоорганізації - здатності структуруватися, створювати нові структури, навчатися, урізноманітнюватися й ускладнюватися. Навіть складні форми самоорганізації можуть поставати з відносно простих організаційних правил або ні.”
“Серед усіх можливих складних форм ієрархії — єдині, які встигли еволюціонувати”
“Ієрархії — блискучі системні відкриття, не лише тому, що вони надають системі стабільності й еластичності, а ще й тому, що знижують обсяги інформації, які має відстежувати кожна частина системи.”
“Herbert Simon, The Sciences of the Artificial (Cambridge MA: MIT Press, 1969),”
“Щоб бути високофункціональною системою, ієрархія має збалансовувати добробут, свободу й відповідальність підсистем і всієї системи - має бути достатньо контролю з центру, щоб координуватися на шляху до загальносистемної мети, а також достатньо автономії, щоб підсистеми процвітали, функціонували та самоорганізовувалися.”
“Ієрархічні системи розвиваються знизу догори. Мета верхніх рівнів ієрархії — служити цілям нижчих рівнів.”
“Еластичність, самоорганізація та ієрархія — саме з цих трьох причин динамічні системи так незле працюють. Просування цих властивостей системи й керування ними може покращити її здатність як слід функціонувати в довгостроковій перспективі — бути сталою.”
“Усе, що нам відомо (на нашу думку) про світ, — то модель. Наші моделі мають сильну узгодженість зі світом. Наші моделі аж ніяк не подають світ у всій його повноті.”
“Системна структура — джерело системної поведінки. Системна поведінка розкривається як послідовна в часі серія подій.”
“Лінійні звʼязки між двома елементами в системі можна зобразити на діаграмі прямою лінією.”
“Нелінійні звʼязки — такі, де причина не викликає пропорційного наслідку. Звʼязок між причиною та наслідком можна зобразити хіба у вигляді кривих чи закручених ліній, а не прямих.”
“Світ сповнений нелінійностей. Тож світ і дивує постійно наші лінійні розуми.”
“Не існує відокремлених систем. Світ — сукупність тісно пов’язаних явищ. Де окреслити межу навколо системи — то залежить від мети обговорення, від питань, які ми хочемо поставити.”
“У будь-який час надходження найважливіше для системи те, що її найбільше стримує.”
“Кожне фізичне явище з його численними входами і виходами оточене шарами обмежень.”
“Обмеження для зростання існуватимуть завжди. Вони можуть бути самонакладеними. Якщо вони не такі, то їх накладе система.”
“лавреат Нобелівської премії, економіст Герберт Саймон називає «обмеженою раціональністю». Обмежена раціональність означає, що люди ухвалюють доволі розсудливі рішення, виходячи з тої інформації, яку вони мають. Однак вони не мають повної інформації, особливо щодо віддаленіших частин системи.”
“Існують три способи уникнути трагедії спільного: 1) Освічувати й застерігати. 2) Приватизувати спільне. 3) Регулювати спільне.”
“Ще один Форрестерів класичний приклад — його дослідження щодо міської динаміки, опубліковане 1969 року, яке продемонструвало, що важільна точка — субсидоване недороге житло. Що його менше, то краще забезпечене місто - навіть небагаті мешканці міста. Ця модель зʼявилася в той час, коли національна політика вимагала обширних проєктів будівництва недорогого житла, і тоді з Форрестера глузували. З того часу чимало таких проєктів були згорнуті — місто за містом від них відмовлялося.”
“Затримки в петлях зворотного звʼязку — найважливіші чинники, що визначають системну поведінку. Це вельми поширені причини коливань.”
“Затримка в процесі зворотного звʼязку життєво важлива відносно темпів змін у запасах, які намагається контролювати петля зворотного звʼязку. Закороткі затримки викликають надмірну реакцію, «гонитву за хвостом», стрибкоподібність відгуку посилює коливання. Задовгі затримки викликають згасні, незгасні чи вибухові коливання, залежно від того, які вони довгі. Задовгі затримки в системі, що мають поріг, небезпечний чинник, діапазон, за межами якого може бути завдана непоправна шкода, викликають перевищення і руйнування.”
“Сила врівноважувальної петлі зворотного звʼязку важлива відносно впливу, що вона має його коригувати. Якщо вплив посилюється, зворотний звʼязок також має посилюватися.”
“Брак інформаційних потоків - одна з поширених причин неправильної роботи систем. Додати чи відновити інформацію — це може бути потужним видом впливу, зазвичай значно простішим і дешевшим, аніж перебудовувати фізичну інфраструктуру.”
“Коли ми намагаємося уявити перероблені правила і те, як ми з ними поводитимемося, починаємо розуміти владу правил. Вони вельми значні важільні точки. Влада над правилами — справжня влада.”
“Здебільшого самоорганізація — то питання еволюційної сировини: надзвичайно різноманітного запасу інформації, з якого можна обирати можливі схеми — а також засобів для експерименту, для добору й випробовування нових схем. Для біологічної еволюції сировина — ДНК, єдине джерело різноманіття — довільні мутації, а випробувальний механізм — зміна довкілля, у якому деяким особинам не вдається вижити й розмножитися. Для технології сировина - певний обсяг наукового розуміння, накопичений і збережений у бібліотеках та в мозку фахівців. Джерело різноманіття - людська креативність (хай би що це було таке), а добірковим механізмом може слугувати чи ринок, на якому винаходи будуть застосовані, чи уряди й організації, які профінансують дослідження, чи будь- що, чого потребують люди.”
“Парадигми — джерела систем. Із них, із популярних соціальних домовленостей щодо природи реальності постають системні цілі й інформаційні потоки, зворотні звʼязки, запаси та все решта, що ще мають системи.”
“всі ті, хто зміг утрутитися в системи на рівні парадигми, натрапили на важільні точки, які цілковито трансформували системи.”
“Тож як змінювати парадигми? Про це може чимало розповісти Томас Кун, що написав визначальну книжку про масштабні парадигмові зсуви в науці… Thomas Kuhn, The Structure of Scientific Revolutions (Chicago: University of Chicago Press, 1962).”
“Якщо ця петля зворотного звʼязку може орієнтуватися на цю цінність, система виробить результат, який потрібен усім. (Не більше енергії, а більше енергопостачання. Не ВНП, а матеріальний достаток і безпека. Не зростання, а прогрес.) Нам не треба міняти чиїсь цінності, нам лише треба зробити так, щоб система діяла, орієнтуючись на справжні цінності.”
“Якби я могла, додала б до десяти заповідей одинадцяту: «Не спотворюй, не затримуй, не приховуй інформацію». Систему можна довести до божевілля, замулюючи її інформаційні потоки. Можна покращити роботу системи дивовижно легко, якщо надавати їй вчаснішу, точнішу, повнішу інформацію.”
“Інформація — це влада. Кожний, хто прагне влади, швидко підхоплює цю ідею. Медіа, піарники, політики та рекламники, що регулюють більшу частину публічних потоків інформації, мають більше влади, ніж це усвідомлює більшість людей. Вони фільтрують і розподіляють інформацію. Часто вони роблять це заради короткотермінових, вигідних лише їм цілей. Тож не дивно, що наші соціальні системи так часто зʼїжджають із глузду.”
“Наші інформаційні потоки складаються передовсім із мови. Наші розумові моделі переважно словесні. Шанувати інформацію насамперед означає уникати мовних забруднень - вживати мову так ясно, як це тільки можливо. А по-друге, це означає розширювати свій словник так, щоб можна було обговорювати складнощі.”
“Фред Кофмен писав у системному щоденнику: «[Мова може слугувати посередником, за допомогою якого ми створюємо нові розуміння й нові реальності - починаючи про них говорити. Направду ми не говоримо про те, що бачимо: ми бачимо лише те, про що можемо говорити. Наші перспективи у світі залежать від взаємодії нашої нервової системи й нашої мови — обидві вони працюють як фільтри, через які ми сприймаємо наш світ… Мовні й інформаційні системи організації не обʼєктивні засоби опису навколишньої реальності - вони грунтовно структурують усі сприйняття та дії її членів. Переформувати системи вимірювання та комунікацій [суспільства] означає переформувати всі потенційні взаємодії на найважливішому рівні. Мова… як артикуляція реальності первісніша, ніж стратегія, структура… чи культура»!.”
“Fred Kofman, “Double-Loop Accounting: A Language for the Learning Organization”, The Systems Thinker 3, no. 1 (February 1992).”
“Перший крок до шанування мови - підтримувати її такою конкретною, значущою та правдивою, як тільки це можливо: це частина завдання зі зберігання інформаційних потоків у чистому стані. Другий крок - розширювати мову, щоб вона відповідала нашому розширеному розумінню систем.”
“Wendell Berry, Standing by Words (San Francisco: North Point Press, 1983), 24, 52.”
“Ставте за мету покращувати загальні властивості систем, як-от зростання, стабільність, різноманіття, еластичність і сталість”
“для того, щоб прийняти помилку, потрібно чимало відваги.”
“Приймати помилки — це умова навчання.”
“Архетипи — спільні структури, які породжують характерні схеми поведінки.”
“Еластичність — здатність відновлюватися після порушень; здатність відбудовуватися, лагодитися чи повертатися до норми після зміни, спричиненої зовнішньою силою.”
“Запас — накопичений матеріал чи інформація, які з часом формують систему.”
“Обмежена раціональність — логіка, яка приводить до рішень чи дій, які мають сенс у межах однієї частини системи, однак не надто розумні в ширшому контексті, або ж якщо дивитися на них як на частину більшої системи.”
“Потік — речовина чи інформація, що входить до запасу чи виходить із нього за певний час.”
“Система — набір елементів чи частин, який узгоджено, впорядковано за певною схемою чи структурою, яка виробляє типовий ряд видів поведінки, що його зазвичай класифікують як її «функцію» чи «мету».”
“Самоорганізація — здатність системи структуруватися, утворювати нову структуру, навчатися чи різноманітнюватися.”
“Петля зворотного звʼязку — механізм (правило, інформаційний потік чи сигнал), який уможливлює зміни в запасі, щоби вплинути на вхідний чи вихідний потік у цьому запасі. Замкнений ланцюжок причинового звʼязку в запасі через низку рішень і дій залежить від рівня запасу і знову через потоки змінює запас.”
“Система — більше, аніж сума її частин.”
“Чимало взаємозвʼязків у системах працюють через потік інформації.”
“Найменш очевидна частина системи, ії функція чи мета є зазвичай найважливіший визначник поведінки системи.”
“Запас — це памʼять про історію змін потоків у системі.”
“Системи зі схожими структурами зворотного звʼязку створюють схожі види динамічної поведінки.”
“Зміна часу затримки може істотно змінити поведінку системи.”
“Моделі системної динаміки вивчають можливі варіанти майбутнього і ставлять питання «що, якщо».”
“У фізичних системах, які експоненційно зростають, має бути принаймні одна зміцнювальна петля, що посилює зростання, і принаймні одна врівноважувальна петля, що перешкоджає зростанню. Бо жодна фізична система в скінченному середовищі не здатна зростати вічно.”
“Невідновні ресурси обмежені запасом.”
“Відновні ресурси обмежені потоком.”
“Еластичність завжди має межі.”
“Усе, що нам відомо (на нашу думку) про світ, — то модель.”
“Наші моделі аж ніяк не подають світ у всій його повноті.”
“Bossel, Hartmut. Systems and Models: Complexity, Dynamics, Evolution, Sus-tainability. (Norderstedt, Germany: Books on Demand, 2007). Вичерпний підручник, що представляє фундаментальні концепції та підходи до розуміння та моделювання складних систем, що формують динаміку нашого світу, з великою бібліографією із систем.”
“Bossel, Hartmut. System Zoo Simulation Models. Vol. 1: Elementary Systems, Physics, Engineering; Vol. 2: Climate, Ecosystems, Resources; Vol. 3: Economy, Society, Development. (Norderstedt, Germany: Books on Demand, 2007). Збірка понад 100 імітаційних моделей динамічних систем з усіх галузей науки з повною документацією моделей, результатами, вправами та безплатним завантаженням імітаційної моделі.”
“Richardson, George P. Feedback Thought in Social Science and Systems Theory. (Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1991). Довга, різноманітна та захоплива історія концепцій зворотного звʼязку в соціальній теорії.”
“Senge, Peter. The Fifth Discipline: The Art and Practice of the Learning Organization. (New York: Doubleday, 1990). Системне мислення в бізнес-середовищі, а також ширші філософські інструмент, що виникають і доповнюють системне мислення, як-от гнучкість ментальної моделі та бачення розвитку.”
“Sherwood, Dennis. Seeing the Forest for the Trees: A Manager’s Guide to Applying Systems Thinking. (London: Nicholas Brealey Publishing, 2002).”
“Sterman, John D. Business Dynamics: Systems Thinking and Modeling for a Complex World. (Boston: Irwin McGraw Hill, 2000).”
“Ford, Andrew. Modeling the Environment. (Washington, DC: Island Press, 1999.)”
“Macy, Joanna. Mutual Causality in Buddhism and General Systems Theory. (Albany, NY: Stat University of New York Press, 1991).”
“Meadows, Donella H. The Global Citizen. (Washington, DC: Island Press, 1991).”
Покращуй пам’ять, читай швидше, тренуй фокус - за допомогою програми для тренування мозку Readlax. (промо)
