Чути українською (Ольга Дубчак)

Вправи для тренування мозку щоб читати втричі швидше. Швидкочитання! (промо-лінк)

Нотатки з книги:

"Вивчення будь-якої мови починається із засвоєння її звуків і літер, які ці звуки позначають."

"Літера, або буква, - це графічний знак, який використовують для позначення певного усталеного в мові звука, поєднання звуків чи й узагалі - звукової відсутності."

"Абетка (алфавіт, азбука) - це розташована в певному порядку сукупність літер, що застосовуються для запису певної мови. І саме з вивчення абетки ми зазвичай починаємо вивчення мов - рідної, і іноземної."

"У сучасному українському алфавіті 33 літери."

"кількість букв у світових абетках у середньому коливається в межах 30"

"У мовознавстві є поняття ідеального алфавіту, це коли кожній літері відповідає певний звук... Такого алфівіту не існує. Бо мова - це живий організм, який постійно розвивається, а букви - лише графічні знаки, які не встигають (і навіть не намагаються) за цим розвитоком... українська абетка - майже ідеальна, адже в ній 33 літери,  а звуків у нашій мові - 38"

"Голосні звуки - це ті, які творяться за допомогою голосу."

"Голосних звуків в українській мові лише шість: а, о, у, е, и, ш"

"Бо в цієї літери (ї) передусім тривала історія поневірянь... Саме поєднання звуків [й+і] було властиве розмовній мові, якою послуговувалися на території колишньої Русі ще у X столітті... Проте в радянських мовознавчих джерелах указується (зі зрозумілих причин), що сама літера з'явилася в українській абетці лише 1873 року. І тільки у XX столітті після кількох реформ українського алфавіту ця буква нарешті посіла в ньому своє законне тринадцяте місце. Другою - і основною - причиною нашого дбайливого й чуйного ставлення до "Ї" є те, що такої літери немає в жодній іншій слов'янській абетці... Ця буква вже давно набула метафоричного змісту, адже ми сприймаємо її як синонім усього українського, нашого, свого... для особливо чутливих поетичних громадян: без "Ї" навітть не буде слів Україна, Київ, український."

"мова загалом такий організм, який не надто любить ускладнювати, а навпаки, постійно прагне спроститися."

"склад - це та частинка слова, у якій обов'язково є голосний: мо-ло-ко, сту-дент, від-кри-тий, пе-ре-про-шу-ю"

"вислів "розставити крапки над і""

"Префікс - це частина слова, яка стоїть перед коренем і може змінювати значення слова"

"склад у слові, на який падає наголос, називається наголошеним"

"ціла категорія чергувань голосних із приголосними, щоб було милозвучніше"

"після "л" ніколи не ставлять апостроф."

""ч" в українській літературній вимові твердий."

"після "щ" не пишеться ані м'який знак, ані апостроф."

"Буквосполучення двох літер, яке позначає один звук, називаєься диграф"

"Літера Шредінгера. М'який знай."

"знання без практики мало чого варті"

"Спробуйте просто заговорити українською... Просто говоріть, а вона вам віддячить усією своєю калиновою милозвучністю і щирою любов'ю до краси, радості й щастя."