Нотатки з книги:
“У книжці «Щоденні ритуали» (Daily Rituals) Мейсон Каррі на основі інформації про Юнга, здобутої з різних джерел, відтворює режим праці видатного психіатра…”
“Карл Юнг став одним із найвпливовіших мислителів ХХ століття.”
“ЗОСЕРЕДЖЕНА РОБОТА — професійна діяльність за умов максимальної концентрації та напруження когнітивних здібностей. Така робота створює нову цінність і зміцнює наш творчий «мʼяз».”
“The Shallows: What the Internet Is Doing to Our Brains), яка вийшла у фінал Пулітцерівської премії.”
“Зосереджена робота настільки важлива, що, користуючись висловом автора книжок про бізнес Еріка Баркера, її можна назвати «суперсилою XXI століття»”
“Ця книжка має дві цілі, яких досягає у двох розділах. Ціль першого розділу — переконати читача в тому, що наша гіпотеза про важливість зосередженої роботи є правильною. Ціль другого - навчити читача користуватися перевагами ситуації, тренуючи мозок і змінюючи робочі звички, щоб зробити зосереджену роботу основою його професійної діяльності.”
“Два головні вміння для процвітання в новій економіці 1)• Здатність швидко навчатися складних речей. 2)• Здатність виробляти елітний продукт, причому якісно і швидко.”
“Зосереджена робота - інструмент для швидкого опанування складних предметів”
“для того, щоб чогось навчитися, треба вміти зосереджуватися.”
“навчання - це акт зосередженої роботи.”
“ПЕРШОКЛАСНИЙ РЕЗУЛЬТАТ РОБОТИ = = ВИТРАЧЕНИЙ ЧАС Х(помножений) РІВЕНЬ ЗОСЕРЕДЖЕНОСТІ”
“Принцип найменшого опору: оскільки у веденні бізнесу важко визначити вплив різних робочих звичок на прибутковість компанії, ми найчастіше обираємо найпростіші моделі поведінки з можливих на поточний момент.”
“Фейнман твердо й послідовно відмовлявся від будь-яких адміністративних обовʼязків, тому що знав: вони заважатимуть йому займатися тим, що значило для нього найбільше в професійному житті, — серйозно вивчати фізику.”
“Цю тенденцію я назвав би так: діловитість замість продуктивності. За відсутності чітких показників продуктивності працівника і його цінності на робочому місці чимало робітників інтелектуальної сфери вертаються до показників продуктивності індустріальної епохи, виконуючи багато дій напоказ.”
“Систематично розвивайте в собі навичку концентрації й отримаєте за неї серйозну винагороду.”
“Теза, яку я хочу довести в останньому розділі першої частини книжки, звучить так: стан інтелектуальної зосередженості приносить не тільки економічну вигоду, але й щасливе життя.”
“увага, тобто наш вибір, на чому зосередитись, а на що - не зважати, визначає якість нашого життя.”
“Хто ви, які ваші думки, почуття і дії, що ви полюбляєте - усе залежить від того, куди спрямована ваша увага?”
“Робочий день, проведений у дрібних клопотах, із нейрофізіологічного погляду, найімовірніше, стане втраченим днем, який засмутить вас попри те, що більшість із того, чим ви займалися, — речі цілком невинні й забавні.”
“Зі сказаного напрошуються чіткі висновки. У роботі (особливо в інтелектуальній) що більше часу ви проводите у стані занурення, то активніше працює складний механізм вашого мозку, і це, завдяки різним нейрофізіологічним механізмам, підвищує значущість праці й задоволення від неї.”
“Українською мовою книжка Мігая Чиксентмігаї «Потік. Психологія оптимального досвіду» вийшла у видавництві «КСД».”
“Звʼязок між зосередженою роботою і станом потоку є очевидним: сконцентрована робота якнайкраще підходить для того, щоб увійти у стан потоку. Описуючи способи входження в цей стан, Чиксентмігаї згадує крайнє розумове напруження, концентрацію і занурення в діяльність до самозабуття. Усе це характерне й для глибокої зосередженої роботи. А стан потоку, як ми щойно дізналися, робить нас щасливими.”
“Ремесло, стверджують Дрейфус і Келлі на завершальних сторінках своєї книжки, — це спосіб повернути високе в наше життя, причому свідомо.”
“геній програмування Сантьяго Гонсалес: Хороший код схожий на гарний вірш”
“«Практичне програмування» (The Pragmatic Programmer) - авторитетний посібник, у якому проводять паралель між програмуванням і традиційними ремеслами.”
“Homo Sapiens Deepensis, або людина розумна зосереджена”
“якщо ви розвинете в собі вміння працювати сконцентровано, успіх у професії вам гарантований.”
“Зосереджене глибоке життя - щасливе життя, хоч би з якого боку ви на нього дивилися.”
“Девейн називає «групою відсіків глибокої зосередженої роботи» (термін «глибока зосереджена робота» він запозичив із моїх публікацій). Кожен відсік має бути розміром 1,8 х 3 м, захищений звуконепроникними стінами (архітектор бачить їх товщиною в 45 см). «Призначення відсіку глибокої зосередженої роботи — забезпечити абсолютну сконцентрованість і невідривну роботу», - пояснює Девейн. Згідно з його задумом, процес має бути організований так: ви працюєте 90 хвилин у відсіку, потім 90 хвилин відпочиваєте, і повторюєте цей ритм двічі чи тричі. На цьому ваш мозок вичерпає ліміт концентрації на добу.”
“Я навів ці два приклади тому, що, хоч обидва науковці - і Кнут, і Чаппелл - віддають належне глибокій зосередженій роботі, однак підходи до її впровадження у власну професійну діяльність у них різні. Варіант Дональда Кнута (на якому я зупинюся детальніше згодом) — це «чернечий» підхід, коли глибока зосереджена робота стає можливою тому, що від решти видів і підходів роботи відмовляються чи зводять їх до мінімуму. Чаппелл натомість застосовує ритмічний підхід: протягом робочого тижня, щодня в певний час (із 5:00 до 7:30), він працює над докторською. Потім починається його робочий день із неминучими відвертаннями уваги на поточні справи.”
“Кнут застосовує той режим розподілу свого робочого часу, який я називаю «чернечим» підходом. Такий підхід прагне максимізувати віддачу від зосередженої роботи, відкидаючи чи зводячи до мінімуму другорядні справи. Адепти «чернечого» підходу зазвичай мають чітко визначені та дійсно важливі професійні цілі, а їхні великі професійні досягнення є результатом того, що справу, обрану як предмет спеціалізації, вони виконують надзвичайно добре. Завдяки такій чіткості їм удається позбавитися маси дрібних справ, що дошкуляють решті робітників, цінність продукту праці яких не сягає таких висот.”
“Журналіст Мейсон Каррі, витративши пʼять років на вивчення звичок видатних мислителів і письменників (саме в нього я взяв два попередні приклади), зробив такий висновок про саморганізацію: Багато хто думає, що праця творчих людей залежить від натхнення, яке раптом тебе осяває чи просто приходить, як за магічним заклинанням, невідомо звідки… Сподіваюся, [моє дослідження] ясно доводить, що чекати, поки до тебе прийде натхнення, — це найжахливіша помилка. Насправді єдине і найкраще, що я можу порадити будь-кому, хто займається творчою діяльністю, — це працювати, не очікуючи натхненнямо.”
“заведіть собі таблицю досягнень «Люди грають зовсім по-іншому, коли ведуть рахунок»”
“це дослідження разом із низкою інших підтверджує теорію відновлення уваги (attention restoration theory, ART), згідно з якою час, проведений на природі, покращує нашу здатність до концентрації уваги. Ця теорія, уперше запропонована у вісімдесятих роках XX століття психологами Мічиганського університету Рейчел і Стівеном Капланами (у 2008 році Стівен разом із Марком Берманом і Джоном Джонідесом виступив як співавтор дослідження, про яке також піде мова на сторінках цієї книжки), відштовхується від поняття виснаження уваги. Для того щоб сконцентруватися, потрібно те, що в теорії відновлення уваги називається направленою увагою. Її ресурс не безкінечний (як не безкінечний і запас сили волі, досліджений Роєм Баумайстером, — дивися введення до правила першого). Якщо ви виснажуєте увагу, вам буде важко сконцентруватися. Унаслідок дослідження 2008 року було встановлено, що прогулянка людними вулицями вимагає направленої уваги, адже доводиться виконувати складні завдання — вирішувати, коли перейти вулицю, щоб вас не збила машина, як обійти групу туристів, що перегородили тротуар. Виявилося, що через п’ятдесят хвилин такої прогулянки запас направленої уваги учасника експерименту був на низькому рівні. Прогулянка ж на природі, навпаки, дає те, що Марк Берман називає стимулами, привабливими за своєю натурою - наприклад, захід сонця. Ці стимули притягують вашу увагу мʼяко й непомітно, сприяючи відновленню механізмів направленої уваги. Інакше кажучи, під час прогулянки на природі ви звільнені від необхідності направляти увагу, оскільки перепони (на зразок багатолюдних пішохідних переходів) майже відсутні.”
“У своїй програмній роботі 1993 року «Роль свідомої практики в оволодінні ремеслом на рівні майстра своєї справи» (The Role of Deliberate Practice in the Acquisition of Expert Performance) Ерікссон присвятив один розділ тому, аби проаналізувати літературу на тему здатності індивідуума напружено інтелектуально працювати. Психолог зазначає, що для новачка година напруженої зосередженої роботи на день є практично межею, тоді як для професіонала межа можливостей може досягати чотирьох годин на день, і перевищити її важко.”
“Другий важливий момент застосування цієї стратегії полягає в тому, що вам потрібний завершальний ритуал у кінці робочого дня, який допоміг би здійснити намір вчасно завершити роботу. Дотримуючись цього ритуалу, ви маєте оцінити стан усіх незавершених завдань, проєктів і зробити одну з двох речей: (1) скласти виважений план із їхнього доопрацювання або (2) відкласти ці проєкти, завдання в надійне місце, де ви зможете їх знайти, коли настане їхній час. Цей процес має стати алгоритмом із відповідною послідовністю кроків. На закінчення у вас має бути заготовлена фраза, яка означатиме завершення процесу (у кінці мого ритуалу я кажу собі: «Відключення завершено»). Цей останній крок здається банальним, однак для вашого мозку він сигналізує про те, що тепер можна безпечно відпустити думки про роботу до завтра.”
“ефект Зейґарнік. Цей ефект, названий на честь психологині початку ХХ століття Блюми Зейґарнік, полягає в тому, що ми краще запамʼятовуємо незавершені завдання, ніж те, що вже виконали.”
“Узяття на себе зобов’язання дотримуватися конкретного плану, щоб досягнути цілі, не просто сприяє ії реалізації, але й звільняє когнітивні ресурси для інших справ”
“уміння концентруватися можна тренувати.”
“Я, наприклад, устигаю прочитати дивовижну кількість книжок за рік, особливо з огляду на мій щільний графік викладача, письменника і батька у середньому я читаю від трьох до пʼяти книжок одночасно). Мені це вдається тому, що посидіти над цікавою книжкою після того, як діти пішли спати, — одне з моїх найулюбленіших занять. Саме тому я не торкаюся смартфона й компʼютера, з усіма їхніми спокусами, після закінчення робочого дня і до наступного ранку.”
“Мозок потребує не відпочинку (хіба що під час сну), а зміни діяльності.”
“важливе питання, якого майже ніколи ніхто не ставить: який відсоток свого часу я повинен витрачати на другорядні справи? Так от, наша методика вимагає, щоб ви таки поставили це питання. Якщо у вас є начальник, спитайте його (можливо, спочатку доведеться пояснити, що означають терміни «другорядні, або поверхові, справи» і «зосереджена робота»).”
“Більшість досвідчених робітників інтелектуальної праці, відповідаючи на це запитання, скаже, що другорядні справи займають від зо до 50 відсотків їхнього часу. (Психологічно важко визнати, що ти витрачаєш більшість свого часу на некваліфіковану роботу, тому 50 відсотків — це верхня межа.”
“висновок: я не працюю після 17:30. Такий підхід я називаю «нормованою продуктивністю»: вирішивши не працювати після конкретної години, я шукаю таких способів досягти продуктивності, які дозволять мені виконати це зобовʼязання. Нормовану продуктивність я практикую вже більше ніж пʼять років, і вона стала одним із головних чинників у моєму прагненні організувати результативне професійне життя навколо зосередженої роботи.”
“нормована продуктивність — це мета-навичка, яку зовсім не складно виробити, але яка має широке застосування.”
“на більшість людей повна скринька листів тисне як невиконаний обовʼязок.”
"Професорський підхід до сортування електронних листів стверджує: не відповідайте на повідомлення, якщо воно підпадає хоча б під одну з наведених нижче характеристик: 1)• повідомлення незрозуміле або є інші причини, за яких на нього важко відповісти; 2)• питання чи пропозиція, викладені в ньому, вам не цікаві; 3)• не трапиться нічого хорошого, якщо ви відповісте на це повідомлення, і не трапиться нічого поганого, якщо ви не відповісте. "
“У першій частині цієї книжки я процитував письменницю Вініфред Галлагер, яка сказала: «Я обираю зосереджене життя, тому що це — найкращий спосіб його прожити»”
“Gallagher, Winifred. “Rapt: Attention and the Focused Life.” New York, Penguin,”
“Dreyfus, Hubert, and Sean Dorrance Kelly. “All Things Shining: Reading the Western Classics to Find Meaning in a Secular Age.” New York: Free Press, 2011. P. II.”
“Powers, William. “Hamlet’s BlackBerry: Building a Good Life in a Digital Age.” New York: Harper, 2010.”
Фокус Таймер для Chrome (promo)
No comments:
Post a Comment