Програма для швидкого читання (promo)
Кращі нотатки з книги:
“Володіти ще однією мовою означає мати другу душу. Приписується Карлу Великому, першому імператорові Заходу”
“Мова, безумовно, є ключем до небес. Легенда про Вавилонську вежу засвідчує, що мова може як обʼєднувати, так і розʼєднувати, як сприяти налагодженню успішної комунікації, так і ставати їй на заваді.”
“Психолінгвістика — це галузь мовознавства, яка вивчає звʼязок між розумом і мовою.”
“Ось кілька висновків науковців з усього світу щодо користі від вивчення кількох мов: 1) У літніх полілінгвів більший когнітивний резерв, і хвороба Альцгеймера та інші типи деменції розвиваються на чотири-шість років пізніше 2) Для дітей вивчення другої мови означає раннє усвідомлення того, що звʼязок між предметами та їхніми назвами є довільним — молоко можна називати молоко, leche, milk або взагалі використовувати вигадане слово. Розуміння того, що реальність і знакова система, яку використовують для її опису, — це не те саме, стає запорукою успішного розвитку метамовної компетенції, яка є фундаментом для складніших метакогнітивних процесів і міркувань вищого порядку. 3) Спілкування кількома мовами протягом усього життя покращує продуктивність під час виконання інтелектуальних завдань і посилює здатність зосереджуватися на важливому й ігнорувати несуттєве. 4) Знання кількох мов допомагає людям установлювати звʼязки між речами у спосіб, що недоступний монолінгвам, і дозволяє отримати вищі бали за завдання на креативність і дивергентне мислення. 5) Використання нерідної мови робить людей більш схильними ухвалювати логічніші та корисніші для соціуму рішення.”
“Межі моєї мови означають межі мого світу”. Людвіг Вітгенштайн"
“Приблизно дві третини всього населення Європи володіють принаймні двома мовами (за даними Європейської комісії, чверть знають три або більше), а більше ніж половина жителів Канади є білінгвами. Ці числа ще зростають щодо тих, хто має вищу освіту: у Європейському Союзі понад 80% із них знають дві й більше мов.”
“Під час проведення іншого, геніального у своїй простоті експерименту — тесту Струпа — учасників просять назвати колір чорнил, якими надруковано назви кольорів (наприклад, слова ЧОРНИЙ та ЗЕЛЕНИЙ друкують зеленим і чорним чорнилами відповідно). Коли людям дають завдання назвати колір чорнила та ігнорувати значення слова, вони все одно зазвичай швидше кажуть, що колір чорнила чорний, коли йдеться про слово ЧОРНИЙ, ніж про слово ЗЕЛЕНИЙ. При цьому полілінгви зазвичай краще справляються із цим завданням. Своєю здатністю звертати увагу на колір чорнила (релевантна інформація) та ігнорувати значення слова (нерелевантна інформація) вони завдячують саме досвіду багатомовності, адже часто перемикаються з однієї мови на іншу. Із часом таке перемикання сприяє здатності мозку краще зосереджуватися на окреслених параметрах та ігнорувати нерелевантну інформацію, що є ознакою розвиненості виконавчої функції.”
“Мова й культура нерозривно повʼязані, і, оскільки мова є носієм культури, перемикання на іншу мову призводить і до зміни культурної парадигми.”
“Якщо вдатися до наукової термінології, можна сформулювати це так: досвід взаємодії з мовою спричиняє загальні зміни у способі пізнання.”
“люди, які володіють кількома мовами, часто отримують вищі бали за творчі завдання та завдання на застосування нестандартного мислення. Постійна взаємодія кількох мов у мозку забезпечує зміцнення звʼязків між ними на фонетичному, графічному та лексичному рівнях, що своєю чергою уможливлює зміцнення звʼязків на семантичному. Провівши нещодавно низку експериментів, ми виявили, що люди, які володіють кількома мовами, частіше вважають повʼязаними речі, звʼязків між якими монолінгви не бачать. І ці звʼязки мають вирішальне значення для генерування ідей, розвʼязання проблем та усвідомлення глибинної сутності речей.”
“Науковці виявили, що двомовні дорослі та діти інакше виконують різноманітні завдання на прояв креативності та нестандартного мислення, ніж одномовні”
“Гіпотеза Сепіра — Ворфа спирається на два основні аргументи: лінгвістичний детермінізм і мовну відносність. Лінгвістичний детермінізм припускає, що мова визначає мислення, а ідея мовної відносності полягає в тому, що мислення залежить від мови й, відповідно, носії різних мов думають по-різному. Отже, згідно з гіпотезою Сепіра — Ворфа, яка викликає запеклі дискусії з моменту її появи в 1929 році, відсутність певних слів у мові унеможливлює для її носіїв оперування поняттями, які ці слова позначають. При цьому більшість суперечок точаться навколо того, як визначати й оцінювати таку залежність мислення та мови.”
“філософ Фрідріх Ніцше назвав мову «вʼязницею», маючи на увазі обмеження, які вона накладає на розум,… Чи дає нам багатомовність ключі від цієї «вʼязниці»?”
“Мова — один із найпотужніших інструментів, які є в нашому розпорядженні для обробки та організації інформації, отримуваної з навколишнього світу. Наше сприйняття реальності фільтрується через мову, якою ми володіємо, тож вивчення іноземної мови дає змогу подолати обмеження, які накладає на наше сприйняття одномовність. Полілінгви здатні багатогранніше сприймати дійсність, адже можуть вийти за межі картини світу однієї мови.”
“Афазія — це втрата здатності розуміти або використовувати мову для спілкування після ушкодження мозку.”
“численні дослідження переконливо доводять, що мова охоплює багато ділянок мозку, які активно взаємодіють, зокрема лобову, скроневу, тімʼяну та потиличну частки, а також стовбур.”
“Сприймайте нейронні мережі вашого мозку як будь-яку іншу складну систе-му, яку пояснює теорія емерджентності. Складні системи мають дві ключові властивості: (1) ціле більше, ніж сума його частин, і (2) вони динамічні, а їхні компоненти тісно взаємоповʼязані”
“Емерджентність (англ. emergence — «виникнення, поява нового») - наявність у будь-якої системи особливих властивостей, не притаманних ії підсистемам і блокам, а також сумі елементів, не повʼязаних системотвірними звʼязками; неможливість зведення властивостей системи до суми властивостей її компонентів.”
“Вивчення додаткової мови не просто збагачує ваш словниковий запас, а змінює ваш мозок шляхом вибудовування нових звʼязків”
“Японське слово kotodama, або «дух слова», утілює ідею, що слова спроможні змінювати фізичну реальність.”
“знання кількох мов сприяє здоровʼю мозку.”
“Автори нещодавнього дослідження дійшли висновку, що ресурси памʼяті вісімдесятирічної жінки зі ступенем бакалавра в середньому будуть такими самими, як у шістдесятирічної пані із середньою освітою, і потрактували чотири додаткові роки освіти як засіб компенсації втрати памʼяті, спричиненої старінням за двадцять років”
“Метапізнання — це вміння усвідомлювати та контролювати своє мислення.”
“Система контролю, залучена в керуванні різними мовами в мозку полілінгва, належить до групи когнітивних навичок вищого рівня, відомої як виконавча функція.”
“До виконавчої функції відносять такі когнітивні процеси, як увага, інгібіція, фасилітація, оперативна памʼять і когнітивна гнучкість. І вдосконалюється вона протягом усього життя людини.”
“Заборонити не лише певні слова, а й цілі мови означає заборонити певний спосіб мислення та сприйняття світу.”
“Те, як ми думаємо, впливає на мову, якою ми говоримо, а мова, якою ми говоримо, своєю чергою впливає на те, як ми думаємо, і, відповідно, на те, як діємо.”
“Тисяча найпоширеніших в англійській мові слів становлять 90% усіх англомовних текстів.”
“Згідно з оцінками економістів, із кожного долара, інвестованого в наукові дослідження та розробку технологій, суспільство отримує щонайменше 5 доларів прибутку, причому дехто вважає, що цей показник може сягати 20 доларів”
“коли варто починати вивчати іншу мову, знайте: найкращий час — із народження. А якщо ні? Тоді зараз.”
“Мнемоніка — це сукупність прийомів, які полегшують запамʼятовування різноманітної інформації. Існує багато мнемонічних прийомів, якими ви можете скористатися, але один із них люди, що вивчають мову, вважають особливо корисним. Це створення звʼязків між уже вивченими словами й новими, які тільки засвоюють.”
“Починати вивчати іншу мову ніколи не рано й ніколи не пізно. Це завжди може бути весело.”
“Viorica Marian, Henrike K. Blumenfeld, Elena Mizrahi, Ursula Kania, and Anne-Kristin Cordes, “Multilingual Stroop Performance: Effects of Trilingualism and Proficiency on Inhibitory Control,” International Journal of Multilingualism 10, no. 1 (2013): 82—104, https://doi.org/10.1080/14790718.2012.708037.”
“Margarita Kaushanskaya and Viorica Marian, “Bilingual Language Processing and Interference in Bilinguals: Evidence from Eye Tracking and Picture Naming,” Language Learning 57, no. 1 (2007): 119-163, https://doi.org/10.1111 /j.1467-9922.2007.00401.x.”
“Ellen Bialystok and Dana Shapero, “Ambiguous Benefits: The Effect of Bilingual-ism on Reversing Ambiguous Figures,” Developmental Science 8, no. 6 (2005): 595-604, https://doi.org/10.1111/j.1467-7687.2005.00451.x.”
“Liberty S. Hamilton, Yulia Oganian, Jeffery Hall, and Edward Chang, “Parallel and Distributed Encoding of Speech Across Human Auditory Cortex,” Cell 184, no. 18(2021): 4626- 4639, https://doi.org/10.1016/j.cell.2021.07.019.”
“Steven Johnson, Emergence: The Connected Lives of Ants, Brains, Cities, and Software (New York: Scribner, 2001).”
“Sayuri Hayakawa and Viorica Marian, “Consequences of Multilingualism for Neural Architecture,” Behavioral and Brain Functions 15, no. 1 (2019): 1-24, https://doi.org/10.1186/s12993-019-0157-z.”
“Jana Reifegerste, João Veríssimo, Michael D. Rugg, Mariel Y. Pullman, Laura Babcock, Dana A. Glei, Maxine Weinstein, Noreen Goldman, and Michael T. Ull-man, “Early-Life Education May Help Bolster Declarative Memory in Old Age, Especially for Women,” Aging, Neuropsychology, and Cognition 28, no. 2 (2021): 218-252, https://doi.org/10.1080/13825585.2020.1736497.”
“Alena G. Esposito, “Executive Functions in Two-Way Dual-Language Education: A Mechanism for Academic Performance,” Bilingual Research Journal 43, no. 4 (2020): 417-432, https://doi.org/10.1080/15235882.2021.1874570.”
“Benjamin F. Jones and Lawrence H. Summers, “A Calculation of the Social Returns to Innovation,” Innovation and Public Policy, eds. Austan Goolsbee and Benjamin F. Jones (Chicago: University of Chicago Press, 2020).”
Швидкочитання (promo)
No comments:
Post a Comment