My rating: 5 of 5 stars
-"Хмельницькому вдалося зібрати під свої знамена понад 100 тисяч чоловік."
-"15 серпня 1649 р. Річ Посполита опинилася на краю прірви. « Уже кіл ькасот років не була Польща і її король у такій критичній си туації , — писав один з польських шляхтичів,"
-"Зборівська кампанія 1649 р., що мала всі шанси стати тріумфом козацької зброї й відкрити Україні шлях до незалежності, вилилась для Війська Запорозького в гірке розчарування."
Книга - ключ до знань. Тренуй Свій Мозок разом з Readlax [Реклама]
-"Загалом проект українсько-російського договору, що постав в результаті старшинських нарад, містив у собі 23 статті. Найголовніші з них декларували ідею зовнішньої незалежності Гетьманату, що насамперед проявилася у праві вільного вибору гетьмана як глави держави, керівника уряду та головнокомандуючого українського війська. Крім того, за козацькою Україною зберігалося право зовнішньополітичних зносин з іноземними державами (у разі з’ясування в ході них відомостей, що зачіпатимуть інтереси царя, гетьманський уряд брав на себе зобов’язання інформувати про це Москву). Окремо декларувалася недоторканість внутрішнього устрою Війська Запорозького, непорушність прав і привілеїв цілого українського населення та окремих його соціальних станів і груп. Російська сторона повинна була надати військову допомогу проти Польщі та сприяти у втриманні від війни керівництва Кримського Юрта. За це гетьманський уряд визнавав царя своїм сюзереном і зобов’язувався сплачувати йому щорічно данину (у попередньо визначених і фіксованих розмірах), так як це робили правителі Трансільванії, Молдавії та Волощини на користь турецького султана."
-"Саме цей документ — названий у літературі Березневими статтями 1654 р., що за логікою речей мав бути виготовлений у двох примірниках, — і безслідно зник, як в українському, так і в російському варіантах."
-"Подолавши майже 300 кілометрів, 4 червня 1657 р. шведсько-трансільвансько-українські війська оточили столицю Корони Польської, а вже за три дні, 7 червня, варшавський гарнізон капітулював. Взяття Варшави стало найбільшим військовим тріумфом козаків у ці й кампанії."
-"дар Виговського — передовсім як надзвичайно здібного адміністратора, а ще державного й політичного діяча європейського виховання та вмілого дипломата — сприяв тому, що і його ім’я поруч з Богданом Хмельницьким й Іваном Мазепою міцно вкарбувалось в аннали української історії як одного з найвизначніших володарів гетьманської булави."
-"« Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після т ого цар московський не був у змозі вивес ти в поле такого бли скучого війська. У ж алібній одежі вийшов цар Олексій Михайло вич до народу й жах охопив Москву …» Процитовані рядки історичного твору відомого російського вченого Сергія Соловйова ... саме війська гетьмана Виговського за допомогою кримського хана Мехмеда IV Ґерая влітку 1659 р. здобули під Конотопом переконливу перемогу над царськими військами на чолі з воєводами князями М. Трубецьким, С. Пожарським, С. Львовим."
-"Результатом Конотопської битви стала вже згадана на початку одна з найбільш відчутних і ганебних поразок царських військ другої половини ХVII ст. За літописними відомостями, на Конотопському полі полягло від 14 до 40 тисяч царських ратників."
-"Чи не достатньо переконливою ілюстрацією високого положення гетьмана в державній ієрархії Росії є той факт, що найвищу державну нагороду — Орден Андрія Первозванного — Іван Степанович (Мазепа) отримав 1702 р. в числі перших кавалерів, а точніше, другим у державі, випередивши при цьому навіть самого царя Петра!"
-"На чужоземців, які мандрували українськими землями на зламі століть, Гетьманат справляв враження висококультурної країни. Наприклад, посол датського короля Юль Юст, подорожуючи Україною, занотував до свого щоденника: «Населення Козацької У країни живе у добробуті й приспівуючи». Чистота, чепурність українців, їхні гарні оселі нагадували послу його власну вітчизну — Данію."
-"Карл ХІІ без перешкод перекинув свої війська на російських фронт, і 19 листопада під Нарвою завдав нищівної поразки армії Петра І, яка, до слова, чисельністю значно переважала шведів."
-"після смерті патріарха Московського Адріана 1701 р. він (Петро I) заборонив проведення нових виборів патріарха і замість нього запровадив спочатку Монастирський приказ, а згодом Святіший Синод, остаточно ліквідувавши тим самим незалежність духовної влади від світської."
-"народ зберіг у своїй пам’яті згадки про Козацьку державу, про Гетьманщину — як про справжню «золоту добу» української історії, повернутись у яку прагнули й в ХІХ, і в ХХ ст.ст."
View all my reviews
No comments:
Post a Comment