Джедайські техніки (Максим Дорофєєв)

Ігри для тренування пам'яті, мозку та швидкості читання. Спробуй! (промо-лінк)

Нотатки з книги:

 "Розробка програмного забезпечення - це один з яскравих прикладів інтелектуальної роботи, і дуже схоже, що розумові працівники і в інших сферах також у своїй продуктивності відрізняються в десятки разів."

"набагато частіше для нас виявляється корисним не збагатитися новими знаннями, а по-новому зрозуміти те, що ми й так знали. І почати діяти відповідно до цього."

"Келлі Макгонігал у своєму відое говорить, що відчуття провини тільки погіршує здатність до самоконтролю. (3)"

"У більшості випадків ми нелогічні, імпульсивні, діємо незрозуміло в чиїх інтересеах і раз у раз змінюємо свої пріоритети."

"Деніал Канеман (6), у геніальний учений-психолого, який 2002 року здобув Нобелівську премію з економіки, зокрема за те, що спростував логічність і раціональність людини - припущення, на якому, ян на фундаменті, будувалася мікроекономіка."

"Інформація, що надходить до нашого мозку від органів чуття, потрапляє до Системи 1, яка працює автоматично й майже "безкоштовно" з точки зору енергетичних витрат. Система 1 знаходить певне рішення й передає це рішення Системі 2. Система 2 - це наше повільне, але розумне мислення. На відміну від Системи 1, вона здатна розв'язувати складні завдання, але на цьому її переваги закінчуються. Система 2 - важкий, ледачий і неповороткий інструмент."

"Психолого Михай Чиксентмихай описав явище, яке назвав потоковим станом, у якому прцоес вирішення розумових завдань відбувається легко, може тривати довго й давати неабияке задоволення."

"Стан, коли вичерпалося мислепаливо (хоча цей ресурс у науці так не називають), у сучасній науковій літературі активно вивчається. Він дістав назу "Виснаження его" (ego depletion)"

"ефект ретроактивного гальмування, або інтерференції... Суть його така. Якщо ви отримали два блоки схожої інформації, то з великою ймовірністю забудете один з них (звичайно, не одразу, а частинами й поступово). І що більша подібність між цими двома блоками, то вищий буде ступінь забування."

"утримати ідею в робочій пам'яті рідко вдається довше 20-40 секунд (Саме тому підхід "Класна ідея! Доїду до роботи - запишу!" практично ніколи не спрацьовує)"

"Нелінійна залежність тривалості виконання завдання від його складності - це дивовижне явище, від якого потерпає величезна кількість компаній та окремих людей."

"чим масштабніше і складніше завдання, тим схильніший його виконавець до прокрастинації"

"ефект неекономного масштабу, - що більшу систему ми створюємо, то дорожче нам коштує кожна її частина."

"(ефект) економії масштабу - в цьому випадку що більше продуктів ми виробляємо, то дешевшим для нас стає виробництво кожної окремої одиниці."

"закон Паркінсона - робота забирає увесь відведений на неї час."

"Royce W. Software Project Management: A Unified Framework (1998)"

"Важливо розуміти, що практично будь-який розвиток відбувається в точці спокою. Наші м'язи ростуть, коли ми відпочиваємо (після короткочасного стресу у вигляді фізичного навантаження), наш мозок засвоює і впорядковує інформацію в пасивному режимі (коли після отримання дози цієї інформації ми дозволяємо собі розслабитись і не фокусуватися ні на чому конкретному), ми починамєо краще грати в шахи, якщо після двох-трьох напружених партій приляжемо на диван, заплющимо очі й дозволимо нашому мозкові вільно полинути в спогади про ці партії. Це чудово описано в блозі Поліни Ричалової (13)"

"спроби утримувати щось у робочій пам'яті серйозно підвищують когнітивне навантаження і призводять до збільшення витрат мислепалива."

"доки справу не дороблено, вона житиме десь у надрах нашої свідомості, викликаючи занепокоєння і споживаючи мислепаливо. Проте для того, щоб недороблена справа перестала нас непокоїти, треба всього лише сформувати план її виконання (зосвсім не обов'язково зробити справу; зазвичай досить зрозуміти, як почати її робити), що було есперементально доведено (22)"

"Брендон Сміт (23) продемонстрував, що складання плану найближчих робочих справ допомагає легше перемкнутися в режим особистого життя й мінімізує думки про роботу, що несподівано виникають після закінчення робочого дня."

"використання зовнішнього сховища інформації, якому ви довіряєте, допомагає розвантажити робочу пам'ять, що не лише зменшує втрати мислепалива, а ще знижує частоту шкідливих перемикань."

"Фактично календар - це окремий випадок довідкової інформації, де записано, який конкретно проміжок свого життя якій конкретно активності я свідомо вирішив присвятити."

"Результати досліджень доводять, що вечірнє використання смартфона для роботи погіршує ваш робочий стан наступного дня (42)"

"У людському оці є спеціальний фоторецептор - меланопсин, що реагує на наявність синього кольору в спектрі та регулює вміст у крові мелатоніну (гормону сну). Спектр екрана смартфона або комп'ютера містить дуже сильну синю складову, що може збивати наш внутрішній годинник, викликаючи безсоня."

"Ми плутаємо такі поняття, як справи, проекти та спосіб життя. Проект - це окремий випадок справи, коли ми практично одразу можемо скласти план його виконання. Справа - це більш загальний випадок проекту, коли максимум того, що ми можемо знати, - це бажаний результат справи і наступний крок до її виконання, при цьому план досягнення цього результату спочатку нам ще зовсім не зрозумілий. Приклад - кримінальна справа."

"Вивчення іноземної мови - це спосіб життя. Не проект, не справа, не завдання, а саме новий спосіб життя... Вивчити іноземну мову, почати займатися спортом, навчитися малювати, схуднути, виховати свого мавпуна - це все не результати виконання якогось проекту, а наслідок того, що ви починаєте в деяких аспектах життя поводити інакше. Надовго, а іноді й назавжди."

"Дуже багато з того, що ми маємо, - наслідок нашого способу життя, а не виконаних справ і проектів."

"Оцінка - це прогноз, здогадка. Щось таке, що за своєю природою містить помилку в бік збільшення чи зменшення. Але часто оцінка починає (явно чи неявно) сприйматися як зобов'язання."

"У психології є поняття "толерантність до невизначеності", що показує, наскільки комфортно людина почувається в ситуації, коли не все зрозуміло, і наскільки вона готова діяти в таких умовах."

"Експерементально було показано, що серед піддослідних з високим рівнем толерантності до невизначеності переважали високоосвічені й дуже ефективні люди (51), які вирізналися до того ж високим рівнем міжособистісного емоційного інтелекту та творчими здібностями (52)"

"побачити всю різноманітність варіантів розв'язку може бути не так-то й просто, для цього знадобиться навичка перемикання між різними режимами мислення. Барбара Оаклі говорить про два - сфокусований і дифузний. У сфокусованому режимі ми можемо думати про деталі конкретної ідеї, оцінювати її. Але для того щоб побачити всю різноманітність ідей, нам потрібен дифузний режим мислення. У кожний момент часу ми перебуваємо в якомусь одному з них, ми завжди тяжіємо до сфокусованого стану."

"основна установка будь-якого мозкового штурму - якомога більш безоцінкове мислення. Часто, здавалося б, маячна думка "висмикує" з нашої голови справді варту уваги ідею."

"У 80-х роках минулого століття Норіякі Кано запропонував свою модель "аспектів споживчої якості" - інакше кажучи, її особливостей або функцій (слайдакст, 60): 1. "Повинно бути" - аспект якості, який, будучи реалізований, сприймається як належне, але, якщо ступінь його реалізації недостатній, гнів споживача починає різко зростати. 2. "Догоджач" - аспект якості, відсутність якого практично ніяк не позначається на задоволеності споживача, але якщо цей аспект хоч якось реалізовано, захоплення споживача не знає меж. 3. "Більше - краще" - ступінь задоволеності споживача пропорційний супеню реалізації цього аспекту якості. 4. Нейтральний. 5. Реверсивний - аспект якосіт, реалізація якого знижує задоволеність споживача. Ліпше б його не було.""

"Найбільш важливі чинники, необхідні для керування будь-якою організацією, зазвичай невідомі й кількісно не визначені."

"Виміри й метрики допоможуть вам отримати об'єктивну інформацію, але не про всю ситуацію, а лише про якусь її частину. Решту все одно доведеться додумувати самостійно, спираючись іноді на власну інтуїцію."

"Наше сприйняття влаштоване так, що варто нам сконцентруватися на чомусь одному, як ми зараз же перестаємо помічати все інше."

"удача - це не наслідок чаклунства, знак долі чи бодай якої карми. Здебільшого удачливість людини визначається тим, наскільки незатьмарена її увага та наскільки людина готова до сприйняття невизначеності."

"Оцінка тих самих завдань в абсолютних одиницях часу міститиме більшу похибку (72) (абсолютні - години, дні; відносні - "story points", бали)"

"заохочення за добрі результати працює краще, ніж покарання за погані."

"Поняття "економія масштабу" означає, що зі збільшенням кількості одиниць виробленої продукції вартість виробництва однієї одиниці знижується."

"Як писав Деніе Канеман, "ніщо в житті не важливе настільки, наскільки вам здається, коли ви про це думаєте." Він назвав цей ефект ілюзією фокусування. Фактично це означає, що справа, яка наразі міститься у вашій робочій пам'яті (та, про яку ви думаєте), автоматично отримує додатковий (часто дуже значний) бонус до сприйманої важливості."

"Річард Вайзман назвав принципом "начебто" (83). Суть принципу: "якщо ви хочете розвинути в собі певну якість, поводьтеся так, начебто вона у вас уже є.""

"недороблена справа краще запам'ятовується"

"Жодна методика не гарантує вам позитивного результату, вона лише збільшує його ймовірність."

"Не можна тримати список завдань у голові."

Література з книги, що використовується в нотатках:

(4) Моран Б., Леннингтон М. 12 недель в году. Как за 12 недель сделать больше, чем другие успевают за 12 месяцев (2014)

(13) Пост Поліни Ричалової про життя в зоні комфорту (https://mnogosdelal.ru/links/book/com...)

(22) Masicampl E. J., Baumester R. F. "Consider it done! Plan making can eliminate the cognitive effects of unfulfilled goals."

(23) Smit B. W. "Successfully leaving work at work: The self-regulatory underpinnings of psychological detachment"

(42) Nighttime smartphone use zaps workers' energy (https://msutoday.msu.edu/news/2014/ni...)

(51) Корнилова Т.В., Чумакова М.А. Шкалы толерантности и интолерантности к неопределенности в модификации опросника (Эксперементальная психология 2014)

(52) Павлова Е.М., Корнилова Т.В. Креативность и толерантность к неопределенности как предикторы актуализации эммоционального интеллекта в личностном выборе (Психологический журнал 2012)

(55) Вайзман Р. Вы заметили горилу? (2015)

(60) Дорофєєв М. Запис розповіді про модель Кано (https://mnogosdelal.ru/links/book/Dor...)

(72) Scrum: Почему story points лучше, чем часы (http://agilerussia.ru/practices/scrum...)

(78) Шагабутдинов Р., Манн И. Бизнесхак (2016)

(80) Гаванде А. Чек-лист. Как избежать глупых ошибок, ведущих к фатальным последствиям. (2014)

(83) Вайзман Р. Разорви шаблон! Радикально новый подход к изменению собственной жизни (2014)