4 кращих книг про швидкочитання (промо-лінк)Нотатки з книги:
"Макс Вебер належить до найвпливовіших соціологів XX сторіччя. До його ідей та висновків сьогодні постійно звертаються фахівці - соціологи, економісти і юристи, політологи і культурологи. Світову славу вченому принесли дослідження культурно-духовних джерел новоєвропейського капіталізму, праці з історії господарства й господарської етики світових релігій, новаторські відкриття в галузі соціологічної та політичної теорії."
"Г. Зіммель, який у своїй широковідомій праці "Філосоіфя грошей" (1900) спробував усебічно осмислити роль грошей не лише як регулятора ринкових стосунків, а і як чинника, який впливає загалом на людське спілкування і культуру."
""духом" сучасного капіталізму М. Вебер називає, як сказалаи б сьогодні, певний "менталітет", коли люди цілеспрямовано прагнуть збагачення в рамках своєї професійної діяльності й водночас свідомо обмежують себе у витратах на споживання, надаючи, знову ж таки цілком свідомо, своєму способові життя деякого аскетизму. Люди за такою ментальністю здатні без особливих внутрішніх труднощів адаптуватися до вимог капіталізму як раціональної економічної системи; з іншого боку, сама ця система швидко впроваджується й ефективно функціонує там, де такий менталітет набув масового поширення."
"пам'ятай, що час - це гроші"
"пам'ятай, що кредит - це гроші."
"Пам'ятай, що гроші мають плодоносну природу і здатні породжувати нові гроші, їхнє потомство може множитися ще більше і так далі."
"Людина "від природи" не прагне заробляти гроші, ще більше грошей. Вона хоче просто жити, жити так, як звикла, і заробляти стільки, скільки потрібно для такого життя. Скрізь, де сучасний капіталізм починав підвищувати "продуктивність" людської праці шляхом посилення її інтенсивності, він стикався із неймовірно потужним опором з боку цього лейтмотиву докапіталістичного ставлення до праці; стикається він із таким опором і сьогодні - і то частіше, що "відсталіші" (з капіталістичного погляду) ті робітники, з якими він має справу."
"поняття професійного покликання в Лютера залишається традиціоналістським. Професія як покликання - це те, що людина повинна прймати як волю Господню, те, чому вона мусить "скоритися". Таке розуміння домінує в лютеранському вченні, хоча в ньому проглядається й інша ідея, згідно з якою професійна діяльність - головне завдання, яке Бог поставив перед людиною."
"Історичними носіями аскетичного протестантизму (у загальному розумінні цього поняття) виступають насамперед такі чотири його напрямки: 1) кальвінізм у тій ого формі, якої він набув у низці країх Західної Європи, завоювавши там панівне становище в XVII столітті; 2) пієтизм; 3) методизм; 4) секти, що утворювалися на базі анабаптистського руху."
"другим оригінальним напрямом протестантського аскетизму можна (поряд з кальвінізмом) уважати перехрещенство та секти, що вийшли з нього протягом XVI - XVII ст., - баптистів, менонітів і насамперед квакерів."
"Ідею професійного покликання найпослідовніше обгрунтовує англійський пуританізм, що виріс на грунті кальвінізму, тож ми, дотримуючись принципів нашого дослідження, головну увагу зосередимо на одному з його прибічників. Ідеться про Річарда Бакстера, творчість якого відрізняється від робіт багатьох інших літературних представників пуританської етики яскраво вираженою практичністю і миролюбною спрямованістю і водночас усезагальним визнанням, доказом чого є постійне перевидання його праць і їх переклади на інші мови."
"Його (Бакстера) "Christian directory" - це найповніший компендіум моральної теології пуритан, що повністю грунтуєтсья на особистому практичному досвіді спасіння душі. Німецький пієтизм репрезентують "Теологічні роздуми" Шпенера, квакерство - "Апологія" Барклея..."
"Уся головна праця Бакстера - це настійна, часом досить пристрасна проповідь наполегливої, постійно фізичної чи розумової праці."
"Небажання працювати - це симптом відсутності благодаті."
"Богові угодна не просто праця як така, а лише раціональна праця в рамках професії. Пуританське вчення про професійне покликання завжди підкреслює методичний характер професійної аскези, на відміну від інтерпретації Лютера, який розглядає професійне покликання як покору власній долі, яку наперед визначив Господь."
"Буржуазний підприємець, переконаний, що діє милістю Божою та з Божого благословення (за умови, що він не порушував меж формальної коректності, ...), мав право дбати про свої ділові інтереси і навіть був зобов'язаний робити це. Ба більше, релігійна аскеза давала в його розпорядження тверезих, добросовісних, надзвичайно працлюбних працівників, що сприймали роботу як угодну Богові життєву мету. Аскеза забезпечувала йому непорушну впевненість у тому, що неоднаковий розподіл земним благ, так само як передвизначення спасіння лише небагатьох, - це справа провидіння Божого, що має свою таємну, не відому нам мету."
"Ставлення до праці як до покликання стало для сучасного робітника так само типовим, як і аналогічне ставлення підприємця до наживи. Такий проникливий американський спостерігач, як сер Вільям Петті, описав цю нову для того часу ситуацію, вказавши на те, що економічну могутність Голландії XVII століття можна пояснити наявністю там численних dissenters* [дисидентів] (кальвіністів і баптистів), - людей, які вбачають у праці та інтенсивній підприємницькій діяльності свій обов'язок перед Богом."
"Один із конститутинвих компонентів сучасного капіталістичного духу, і не лише його, а всієї сучасної культури, - раціональна життєва поведінка на основі ідеї професійного покликання - постав із духу християнскьої аскези."
"в міру того, як аскеза виходила з чернечої келії в професійне життя й оволодівала світського мораллю, вона починала відігравати певну роль у формуванні грандіозного космосу сучасного посподарського устрою, пов'язаного з технічними й економічними передумовами машинного виробництва, який у наш час примусово формує стиль життя кожної людини, - причому не лише тих людей, які безпосередньо пов'язані з ним своєю виробничою діяльністю, а й узагалі всіх, хто з моменту народження втягнутий у цей механізм."
Що таке Швидкочитання? (promo)
No comments:
Post a Comment