Як ми вчимося. Чому мозок навчається краще, ніж машина… Поки що

Швидкочитання. Як читати втричі швидше. (promo)

Кращі нотатки з книги:

"Якщо ми не знаємо, як люди вчаться, то звідки можемо знати, як їх учити? (Л. Рафаел Райф, президент МТІ)"

"Чому еволюція взагалі вигадала навчання?"

"каркас палацу зведений за інструкціями архітектора (нашого геному), а деталі залишилися на розсуд головного інжерена (середовища). Якщо настільки скрупульозно прошити мозок неможливо, то щоб доповнити роботу генів, необхідне навчання"

"Більшість людських знань про світ не успадковані, а засвоєні із середовища, від інших особин."

"Освіта - головний акселиратор людського мозку. Без неї таланти нейронів ніколи не перетворяться на шліфовані діаманти."

"Уміння вчитися - чи не найважливіша передумова академічних досягнень."

"Навчання без роботи над помилками не реальне, але багато дітей втрачають упевненість і допитливість через те, що їх радше карають, ніж виправляють."

"Негативні емоції придушують навчальний потенціал, а безпечне середовище здатне заново відімкнути браму нейропластичності. Освітній прогрес неможливий без рівноцінної уваги до емоційної і когнітивної грані діяльності мозку - і сучасна нейронаука вважає їх обох ключовими інгредієнтами навчального коктейлю."

"увага - можливість вибирати і підсилювати релевантну інформацію"

"сон - алгоритм для синтезу свіжих знань"

"навчатися - це поступово формувати у мережі нейронів або на кремнієвій мікросхемі внутрішню модель зовнішнього світу"

""Чотири стовпи навчання"... регулють нашу здатність учитися. Перший з них - увага. Це комплекс нейронних мереж, що відбирають, підсилюють і поширюють сигнали, які ми вважаємо важливими, стократ збільшуючи їхній вплив на пам'ять. Другий стовп - активне залучення. Пасивний організм не вчиться,  тому що навчання вимагає генерації гіпотез, умотивованості й допитливості. Третій стовп (і зворотний бік активного залучення) - корекція помилок. Щоразу, коли світ дивує, не виправдовуючи наших очікувань, мозок сигналізує про помилку. Ці сигнали виправляють ментальні моделі, виключають недоречні гіпотези і фіксують найбільш точні. І четвертий стовп - це консолідація. З часом наш мозок компілює засвоєні знання і навички й переводить їх у довготривалу пам'ять, вивільняючи ресурси для подальшого навчання. У процесі консолідації засадничу роль відіграє повторення. Навіть уві сні мозок не відпочиває, а на більшій швидкості відтворює свої попередні стани і перекодовує вивчене вдень."

"Кілька простих ідей щодо гри, цікавості, соціалізації, концентрації і сну здатні примножити найважливіший талант нашого мозку - навчання."

"навчатися - це формувати внутрішню модель зовнішнього світу" !

"Дослідження випадковостей , стохастична допитливість і "шуми" нервових імпульсів відіграють важливу роль у навчанні Homo sapiens."

"метакогніція - здатність розуміти й оцінювати себе, подумки бачити, до чого приведе той чи інший учинок."

"І в людей, і в машин навчання починається з апріорних гіпотез. Ми проектуємо їх на вхідні дані і таким чином добираємо найбільш слушні в поточних обставинах. Як писав Жан-П'єр Шанже в бестселері "Нейронна людина" (1983): "Учитися - це відсіювати""

"За оцінкою психолінгвіста Еммануеля Дюпу, за рік життя у французькій сім'ї дитина чує від 500 до 1000 годин усного мовлення."

"навчаючись, люди не просто налаштовують фільтр для розпізнавання шаблонів, а формують абстрактну модель світу. Наприклад, опановуючи читання, наш мозок утворює узагальнені уявлення про кожну літеру алфавіту, і завдяки їм ми згодом упізнаємо букви у різних варіаціях і можемо створювати нові"

"Машини пожирають інформацію, а люди - використовують. Наш вид бере максимум з мінімуму даних."

"Вербалізованість - невід'ємна характеристика усвідомлених знань. Тільки-но людина достатньо чітко розуміє якийсь феномен, ментальна формула резонує з мовою мислення, і ми можемо використовувати слова, щоб повідомити іншим."

"Навчатися - це вписувати нові знання в уже наявну схему."

"наш мозок має невичерпну здібність конструювати формули, і вони працюють як своєрідна ментальна мова. Він виражає поняття нескінченності завдяки абстрактним функціям заперечення і квантифікації, що існують у мові... Американський філософ Джеррі Фодор (1935-2017) теоретично обгрунтував цю властивість. Його гіпотеза розглядає людське мислення як сукупність символів, які поєднуються відповідно до законів мови мислення. Оскільки ця мова має рекурсивну природу, її можливості невичерпні."

"навчатися означає керувати ментальною ієрархією правил і старатися максимално швидко виснувати найбільш універсальні. Ті, які пояснюють значний обсяг спостережень."

"Перше метаправило, що сприяє засвоєнню лексики: серед припущень, сумісних з даними, завжди обирати найпростіше."

"Друге метаправило - трюїзм: мовець звертає увагу на об'єкт, про який говорить. Щойно немовлята схоплюють цю закономірність, вони здатні суттєво звузити діапазон пошуку значення... Дитині ж вистачить простежити за поглядом чи пальцем матері, аби зрозуміти, про що вона говорить. Цей неабиякий механізм засвоєння мови має назву спільна увага."

"Третє метаправило, яке допомагає дітям швидше вивчати слова, - принцип двосторонньої ексклюзивності. Простіше кажучи: один предмет - одна назва."

"Вчитися - це міркувати як умілий статистик і вибирати з-поміж альтернативних теорій ту, яка найповніше відповідає наявним даним, а отже, має найбільше шансів бути правильною"

"ймовірність - не що інше, як кількісне вираження нашої невпевненості"

"Статистик Едвін Томпсон Джейнс, ... книжку "Теорія імовірності: логіка науки""

"судження дорослої людини поєднує у собі два джерела: вроджені знання виду (правдоподібні гіпотези, успадковані у ході еволюції, - баєсівці називають їх апріорне) і власний досвід (висновки, яких ми доходимо протягом життя, - апостеріорне)."

"Усі знання людини стоять на двох китах: перший - апріорні припущення, які передують взаємодії із середовищем, другий - здатність упорядковувати їх відповідно до апостеріорної імовірності після опрацювання реальних даних."

"ще у IV ст. до н.е. Платон у "Державі" писав, що кожна душа з народження має два складні механізми: силу знань і орган, який відповідає за навчання"

"Об'єкти, числа, ймовірності, обличчя, мова ... це далеко не повний перелік вроджених здібностей немовлят."

"З дуже раннього віку немовлята мають інтуїтивні знання з арифметики, фізики і навіть психології. Щоб виявити їх, дослідники показують малюкам очікувані й несподівані сценки і замірюють тривалість погляду (здивована дитина дивиться довше)"

"Численні контрольовані експерименти цього типу не залишають сумнівів, що малюки від народження, не рахуючи, інтуїтивно розпізнають приблизну кількість і візуальної, і аудіальної інформації."

"на останніх місяцях вагітності мозок плода росте й розпізнає, хоч і неусвідомлено, деякі звукові послідовності й мелодії."

"За кілька місяців (шість для голосних, дванадцять для приголосних) мозок немовляти переглядає початкові гіпотези і залишає ті фонеми, які вживає його оточення."

"у 6 місяців немовлята вже виокремлюють найчастотніші в їхньому світі слова: мама, тато, ляля, каша, рука, їсти, пити тощо."

"лінгвіст Ноам Хомський мав рацію, постулюючи, що кожен представник людського виду народжується з "механізмом засвоєння мови" - спеціалізованою системою, яка автоматично спрацьовує в перші роки життя."

"дослідження показало, що у двомісячних дітей, які слухають речення рідною мовою, активуються ті самі ділянки мозку, що й дорослих."

"З першої хвилини життя слухова інформація активує слухову кору, візуальна - зорову, а дотик - ділянки, пов'язані з тактильними відчуттями. Нам не потрібно цього навчатися. Поділ кори головного мозку на окремі ділянки для кожного чуття забезпечують гени. Він властивий усім ссавцям."

"Мовні магістралі. Активніть почергово перетікає з ділянки в ділянку, тому що між ними існують зв'язки. На сьогодні ми частково розуміємо, які нейронні шляхи сполучають мовні ділянки у дорослих. Неврологи виявили, що дугоподібний пучок - велкий "кабель" з мільйонів нервових волокон - з'єднує ділянки скроневої і тімяної часток з лобовою, зокрема зоною Брока. Поява цього жмута - віха в еволюції мови. У лівій півкулі, яка у 96% правшів підповідає за обробку мови, дугоподібний пучок помітно більший, ніж у правій. Ця асиметрія властива виключно людям і не притаманна іншим приматам, навіть нашим найближчим родичам - шимпанзе. І знову ж таки ця анатомічна особливість вроджена, а не набута. Якщо ми проаналізуємо зв'язки у мозку новонародженого, то виявимо там не тільки дугоподібний пучок, а й усі основні нервові волокна, які сполучають кіркові і підкіркові структури."

"За розпізнавання облич у всіх індивідів відповідає одна і та ж ділянка плюс-мінус кілька міліметрів. Так формується один з найбільш спеціалізованих кіркових модулів, у якому до 98% нейронів реагують на лиця й ігнорують інші зображення"

"Німецький нейродослідних Андреас Нідер продемонстрував, що цей регіон (тім'яна частка) кори містить нейрони, спеціалізовані на конкретні числа. Деякі клітини реагують на один предмем, інші - на два, ще інші - на три і так далі... Це дозовляє припустити, що кількісні модулі - вроджені структури, що пізніше зазнають впливу середовища."

"На сьогодні штучний інтелект - практично синонім великих даних, тому що машини пожирають гігабайти інформації і лише після цього демонструють які-не-які результати. Людський мозок не вимагає стільки досвіду. Його головні вузли, модулі з базовими знаннями нашого виду розвиваються спонтанно, здебільшого (а то й виключно) завдяки внутрішнім стимуляції."

"Синапс - це місце зустрічі двох нейронів, точніше, аксона одного нейрона з дендритом іншого."

"Нейроні, синаспси і сформовані ними мікромережі - матеріальна основа пластичності мозку, яка змінюється під час будь-якого навчання."

"приписати пам'ять одному відділу мозку неможливо. Вона розподілена по більшості, а то й усіх мережах нейронів, що модифікують синапси у відповідь на регулярні патерни активності. Але не всі ділянки відіграють однакову роль. Попри нечітку термінологію, яка продовжує розвиватися, учені розрізняють мінімум чотири види пам'яті."

"Робоча пам'ять здатна кілька секунд утримувати ментальну репрезентацію в активній формі. Вона постає з бурхливих імпульсів у тім'яній і префронтальній корі, які у свою чергу підтримують діяльність нейронів у периферійний відділах. Робоча пам'ять згодиться, щоб тримати у голові номер телефону. Доки ви набираєте цифри на клавіатурі смартфону, нервові імпульси підсилюють одне одного, тим самим затримуючи інформацію у свідомості."

"інформація не затримується у робочій пам'яті довше, ніж на кілька секунд. Тільки-но ми відволікаємося, блок активних нейронів гасне. У буфері мозку зберігається тільки найсвіжіша і найактуальніша інформація."

"Епізодична пам'ять. Глибоко всередині півкуль головного мозку розташований гіпокамп, який фіксує плин нашого життя. Нейрони гіпокампа запам'ятовують життєві епізоди разом з контекстом. Вони записують де, коли, як і з ким трапилася ситуація, і за допомогою синаптичних змін зберігають цю інформацію на потім."

"Найновіші дослідження наштовхують на думку, що гіпокамп бере участь у всіх видах швидкого навчання. Якщо виучувана інформація унікальна - нехай це незвичайна подія чи цікаве наукове відкриття, - нейрони гіпокампа "вистрілюють" у специфічній послідовності."

"Семантична пам'ять. Спогади не затримуються у гіпокампі назавжди. Уночі мозок ще раз програє їх і переносить у нову локацію кори. Там вони перетворюються у постійні знання. Мозок витягує інформацію з пережитого досвіду, узагальнює її і додає у величезниу бібліотеку відомостей про світ... відбувся перехід епізодичної пам'яті у сематничну. Одинична ситуація трансформується у довговічні знання, а відповідний нейронний код переноситься з гіпокампа у кіркові мережі."

"Процедурна пам'ять - це стиснені несвідомі записи патернів повсякденної діяльності. Гіпокамп не має до них стосунку, тому що постійна практика направляє спогад на зберігання у комплекс підкіркових нейронних мереж, що називається базальні ядра."

"Гра на музичному інструменті, читання, жонглерство, таксування у мегаполісі - опанування цих занять веде до явного збільшення товщини і сили зв'язків кортикальних ділянок. Енергійно використовуючи магістралі мозку, ми розвиваємо їх."

"Синапси - втілення навчання, але не єдине джерело змін у мозку. Коли ми вчимося, стрімкий розвиток нових синапсів часто стимулює нервову клітину обростати додатковими гілками аксонів і дендритів."

"Харчування - важливий елемент навчання."

"Перші два роки життя дерева нейронів рясно буяють, утворюючи у мозку непрохідні хащі. Кількість синапсів у дворічного малюка чи не вдвічі більша, ніж у дорослого. Після цього починається етап підрізання дендритного покрову під впливом нейронної активносіт. Корисні синапси залишаються і примножуються, а непотрібні - зникають."

"Немовлята несвідомо збирають статистику почутих звуків, і мозок звикає до актуального розмежування фонем. Приблизно у дванадцять місяців процес дає вичерпну картину рідної мови (чи мов) і зупиняється. Набір фонем, які ми здатні розрізнити, практично кам'яніє, заморожуючи здатність до подального навчання."

"здібності до граматики повільно знижуються протягом усього дитинства і різко падають після сімнадцяти. Щоб устигнути вивчити мову, до того як вікно закриється, учені рекомендують починати до десятирічного віку."

"Раннє дитинство - ключовий етап розвитку поняття синтаксичного переміщення. Якщо протягом першого року життя мозок не здобув лінгвістичного досвіду, вікно нейропластичності для цього аспекту граматики зачиняється."

"навчання - це модифікація наявних мереж у мозку."

"Екзаптація - це еволюційна поява нового застосування старого механізму."

"Переробка нейронної мережі - це перетворення функцій засобами навчання і освіти, без впливу генетичних модифікацій."

"Задовго до спроб освоїти читання у дітей формується складна зорова система, що дозволяє розпізнавати і називати предмети, тварин і людей. Малюки впізнають об'єкт, незалежно від його розмірів, розміщення і ораєнтації у тривимірному простоір, і знають, як пов'язати його з відповідною назвою. Читання рециклює мережу, що присвоює імена зображенням. Під час навчання грамоти у ній виникає ділянка, яку ми з колегою Лораном Коеном прозвали "зоною візуальної форми слова". Тут сконцентровані всі знання про літери і їх послідовності. Справжнісінька поштова скринька мозку. Завдяки їй ми впізнаємо слово, байдуже на розмір, розміщення, шрифт і регістр - верхній чи нижній. У мозку всіх грамотних людей ця зона розміщена однаково (плюс-мінус кілька міліметрів) і відграє подвійну роль: спочатку ідентифікує рядок знайомих символів, а тоді, використовуючи прямий доступ до мовних ділянок, швидко перекладає їх у звуки і значення."

"Мозок неграмотних сильніше реагує на обличчя. Що вправніше ми читаємо, то менше активуються мережі розпізнавання лиць у лівій півкулі, де розташована ніша друкованих слів... Мозок наче звільняє простір для літер, і читання перебиває основну функцію цієї зони - розрізнення облич і об'єктів. Але ми не розучуємося впізнавати лиця, отже, не проганяємо це вміння геть. Як показали дослідження, разом з рівнем грамотності зростає чутливість до облич у правій півкулі. Мова виселяє цю функцію зі своїх володінь, і лиця знаходять прихисток на протилежному боці."

"Щойно малюки починають складати літери у слова, у лівій півкулі виникає зона "візуальної форми слова". Водночас у симетричній ділянці правової півкулі посилюється реакція на обличчя. Ефект настільки потужний, що комп'ютерний алгоритм безпомилково визначить, чи навчилася дитина читати, з реакції її мозку на обличчя."

"Як передбачає гіпотеза нейронного рециклювання, читання конкурує з попередніми функціями зорової кори, у цьому випадку - з розпізнаванням облич. Підвищення рівня грамотності (від повністю неписьменних людей до досвідчених читачів) тягне за собою сильнішу реакцію на письмо. Водночас активність, викликана обличчями, переміщуються з лівої півкулі у праву."

"Навчаючись читати, люди блокують розростання зони розпізнавання облич у лівій півкулі."

"Коли діти йдуть у перший клас і починають читати, літери проникають у неспеціалізовані ділянки і рециклюють їх. Спершу я думав, що читання загарбує відведені під обличчя ділянки, але це не так. Воно просто поселяється на пустирі по сусідству.. Експансія першого руйнує другий, і оскільки літери заселяють домінантну для мови ліву півкулю, обличчям не залишається нічого іншого, ніж переїхати на правий бік."

"щоб глибоко рециклювати зорову кору і стати читачами-експертами, необхідно максимально використати дитячий період нейропластичності."

"Нейровізуалізація демонструє, що репрезаентації математичних об'єктів заполоняють бокові потиличні ділянки обох півкуль, і після тренувань ці зони реагують на алгебраїчні вирази значно сильніше, ніж у нематематиків. А ще ми знову спостерігаємо конкуренцію з обличчями: цього разу чутливі до них шматки слабнуть в обох половинах мозку. Тобто якщо грамота просто виживає обличчя з лівої півкулі у праву, то інтенсивна робота з числами і рівняннми конфліктує з ними повсюди."

"Дитячий мозок - структурований і пластичний водночас. Немовлята народжуються з цілим арсеналом спеціалізованих ділянок мозку, які відібрані мільйонами років еволюції і запрограмовані генетично. Самоорганізація мозку дарує малюкам глибокі інтуїтивні знання у важливих сферах: чуття фізики, яка впливає на об'єкти і їхній рух, уміння орієнтуватися у просторі, розуміння чисел, імовірності і математики, тягу до інших людських істот і навіть лінгвістичний талант."

"Протягом перших років життя гени запускають небачене надвиробництво синапсів - їх стає удвічі більше, ніж треба. Ми ще не до кінця розумємо як, але нейронний надлишок на старті сприяє появі грандіозного набору ментальних моделей зовнішнього світу. Дитячий мозок кишить можливостями і досліджує набагато більше гіпотез, ніж мозок дорослого. Немовлята відкриті до будь-якої мови, будь-якого письма, будь-яких математичних формул - звісно, притаманних нашому виду."

"школа - не панацея. Батьки і родичі зобов'язані стимулювати дитячий мозок і забезпечувати насичене середовище для розвитку малечі. Кожна дитина - маленький фізик, який обожнює еспериментувати з гравітацією і падінням тіл... Кожен малюк - майбутній математик, що любить лічити, вимірювати, малювати лінії і кола, збирати фігури.. Кожне дитя - вроджений лінгвіст, що у вісімнадцять місяців без зусиль вивчає десять-двадцять слів на день (але якщо з ним говорять). Сім'я і друзі повинні розпалювати апетит до знань і, не вагаючись, частувати малечу складною лексикою і синтаксисом. Багато досліджень свідчать, що словниковий запас трирічної дитини прямо залежить від того, скільки до неї говорили у ранньому віці. Пасивного сприйняття мови замало, малюку потрібна особиста взаємодія."

"у малюків, яким постійно читають на ніч, нейронні мережі усного мовлення сильніші, ніж у решти дітей. Згодом саме ці нейронні шляхи відповідатимуть за розуміння текстів і формулювання складних думок."

"Чотири стовпи навчання:

• Увага - для підсилення інформації, на якій ми фокусуємося.
• Активне залучення, або цікавість, - алгоритм, що заохочує мозок невтомного перевіряти нові гіпотези.
• Корекція помилок - для зіставлення припущень з реальністю і виправлення наших моделей світу.
• Консолідація - для автоматизації вивченого. Сон - її невід'ємна складова"

"учням варто навчитися звертати увагу на матеріал, а вчителям - на уважність учнів!"

"Американський психолог Майкл Познер розрізняє як мінімум три основні системи уваги:

1. Пильність - визначає, у який момент звертати увагу, і регулює рівень настороженості.
2. Орієнтування - сигналізує, на що звертати увагу, і підсилює імпульси цікавого об'єкта.
3. Виконавча увага - вирішує, яким чином обробляти зауважену інформацію, підбирає для завдання відповідні процеси і контролює їх виконання."

"Коли учень звертає увагу на відповідності між літерами і звуками, у нього активується стандартна мережа читання, а отже, відбувається навчання правильного типу."

"Третя система уваги визначає, яким чином обробляти інформацію. Систему виконання і контролю іноді називають центральним диспетчером мозку. Це суміш різнопланових мереж нейронів, які дозволяють нам вибрати план дій і дотримуватися його. Сюди належить ціла ієрархія ділянок мозку, що здебільного розташовані у лобовій частці - величезному шматку кори, який займає практично третину людського черепу."

"Люди вірять у свою мультизадачність, тому що не помічають спричинені нею затримки. Вони продовжують переписуватися за кермом - попри незліченні свідчення, що соцмережі страшно відволікають. Міф про багатозадачність і екран, що тягне, неначе магніт, - мабуть найнебезпечніша вигадка цифрового суспільства."

"Виконавча увага - це те, що у повсякденному житті ми називаємо концентрацією чи самоконтролем."

"Вправи для розвитку виконавчих функцій змінюють навіть IQ."

"Свіжий метааналіз впливу освіти на інтелект доводить, що кожен додатковий рік навчання збільшує IQ на один-п'ять пунктів."

"Виконавча увага - здатність до концентрації і самоконтролю - зростає з віком і навчання. Гра на музичному інструменті допомагає розвивати її ледве не з пелюшок. У музикантів спостерігають більшу щільність кори головного мозку, особливо у дорсолатеральній префронтальній ділянці, яка відіграє важливу роль у виконавчих функціях."

"Найкращі результати показують програми, що стимулюють базові когнітивні вміння (робочу пам'ять і виконавчі функції) у розмаїтих умовах."

"Цікава здатність ділитися увагою через соціальну взаємодію називається спільна увага, і вона також впливає на дитяче навчання."

"Батьки і вчителі, ніколи не забувайте: ваш погляд і ваше ставлення багато значать для дитини. Зоровий і вербальний контакт допомагає заволодіти увагою малюка і підвищує шанси, що він запам'ятає отриману інформацію"

"Рекурсивні репрезентації людського мозку відіграють важливу роль у педагогічному процесі."

"тільки глибока семантична обробка гарантує детальну експліцитну пам'ять. Аналогічний феномен існує на рівні речень. Студенти, які намагаються зрозуміти речення самотужки, без допомоги вчителя, запам'ятовують набагато більше інформації."

"Коли студенти беруть активну участь у занятті і тісно контактують з предметом вивчення, інформація збережеться краще і на довше."

"Поразка конструктивізму означає, що нам не обійтися без експліцитного навчання. Завдання вчителя - забезпечити структуроване навчальне середовище і, не гаючи часу, поетапно вести учнів до вершин. Найефективніші дидактичні стратегії поєднують стимул до активної участі і продуманий курс, яким рухається педагогічне судно під наглядом учителя. За словами галузевого експерта, психолога Річарда Маєра, до успіху ведуть

"методи викладання, які вимагають когнітивної, а не поведінкової активності, дидактичного скерування, а не чистого дослідження, навчального розкладу, а не хаотичного пізнання"."

"Експерименти показують, що кожному з нас легше запам'ятати картинку, ніж вимовлене слово."

"всі люди мають однаковий алгоритм навчання"

"Діти справді відрізняються, але не стилем навчання, а швидкістю, легкістю і вмотивованістю до засвоєння знань."

"Активне залучення виростає з допитливості - бажання вчитися, спраги до знань. Тому розпалити дитячу жадобу пізнання - запорука успіху"

"Ми єдині серед тварин, хто використовує мову мислення і створює формальні теорії про своє середовище."

"У ході еволюції у людей з'явилася епістемна допитливість - чиста жага до знань з різних, часом зовсім абстрактних сфер. Ми граємося і досліджуємо не тільки через взаємодію з реальним світом, як інші ссавці, а й через уявні експерименти. Доки тварини розвідують простір, люди мандрують світами ідей."

"Серед людських емоцій, які супроводжують навчання, особливе місце займають веселощі."

"за інших рівних умов поєднання сміху з навчанням розпалює допитливість і посилює запам'ятовування."

"Школа вбиває допитливість: три сценарії.

1. По-перше, діти втрачають цікавість, якщо когнітивна стимуляція не підлаштована під їхні потреби.
2. Другий сценарій утрати інтересу: коли за допитливість карають. Дитячу жагу відкритів легко зруйнувати надміру суворим педагогічним підходом.
3. Третій фактор, що нищить допитливість, - соціальна передача знань."

"Щоб максимально задіяти дитячий розум, потрібно годувати його корисною їжею - запитаннями й ремарками, які пробуджують уяву і спонукають дізнаватися більше... Ідеальний сценарій - скеровувати дітей у межах чітко структурованої програми і водночас заохочувати креативність, доносити їм, що у світі ще море недосліджених явищ."

"Мобілізація дитячої активності йде пліч-о-пліч з іншою необхідністю: дозволити учням помилятися, але швидко виправляти їхні хиби. Це третій стовп навчання."

"Помилятися - це найприродніший спосіб учитися. Ці терміни можна навіть назвати синонімами, тому що кожна хиба - це можливість збагнути щось нове."

"корекція помилок - третій стовп навчання: якість і точність зворотного зв'язку визначає, як швидко ми засвоїмо знання."

"Двоє американців Роберт Рескорла і Аллан Вагнер висунули гіпотезу, що мозок учиться, коли помічає різницю між прогнозом і реальністю. Без сигналу про помилку навчання не можливе: "Організми вчаться, тільки якщо хід подій порушує їхні очікування. Іншими словами, несподіванка - основний рушій навчання.""

"У теорії ми знаходимо прообрази трьох стовпів навчання. Навчання відбудеться, тільки якщо мозок відбере потрібну сенсорну інформацію (увага), використає її для прогнозу (активне залучення) і оцінить точність передбачення (корекція помилок)"

"Мозок намагається спрогнозувати майбутнє і адаптує своє передбачення відповідно до рівня несподіванки, неймовірності або помилки. Вчитися - це скорочувати володіння непередбачуваного."

"Немає помилки - немає навчання."

"Важливо уточнити, що сигнал про помилку - це внутрішнє сповіщення мозку. Саму помилку робити необов'язково: щоб навчитися, вистачить розходження між очікуванням і реальністю."

"Нема несподіванки - нема навчання."

"Самі собі оцінки без детального і конструктивного пояснення - поганенький інструмент корекції помилок."

"Погані оцінки, позиціоновані як покарання, гальмують процес навчання, адже стрес і знеохота перешкоджають навчання. У далекій перспективі вони навіть змінюють особистість і самосприйняття людини."

"Вчитель існує не для того, щоб залякувати учнів, а щоб допомогти їм подолати страх навчання. І щойно страху не стане, у дітей пробудиться непогамовна спрага до знань."

"Щоб інформація потрапила у довготермінову пам'ять, потрібно чергувати вивчення матеріалу із самоперевіркою."

"Самоперевірка - чудова стратегія навчання, яка допомагає усвідомити власні помилки."

"Який інтервал між двома повтореннями найбільш дієвий?.. Просте й перевірене правило: інтервал повинен становити 20% від бажаного періоду зберігання інформації. (Припустимо, ви хочете пам'ятати щось десять місяців, тоді варто повторювати матеріал через кожні два). Ефект вражає: одне повторення уроку після кількатижневої паузи допоможе через кілька місяців пригадати у три рази більше інформації! Щоб зберегти інформацію тривалий час, варто збільшити інтервал: спершу повторювати її щодня, потім раз на тиждень, місяць, рік... Так ви у будь-який момент зможете згадати все потрібне."

"Четвертий стовп навчання - консолідацію. Вона перетворить читання, яке перетягує на себе всю увагу першокласника, в автоматичний і несвідомий процес."

"Проаналізувавши швидкість читання [першокласника], ми побачимо, що довгі слова забирають більше часу на розшифрування. Залежність має лінійний характер: кожна додаткова літера продовжує час реакції на одну п'яту секунди. Це свідчить про покроковий характер операції, що цілком нормально для першокласника. У його віці читання відбувається за рахунок почергового розшифрування літер або складів - повільного процесу, який вимагає постійної концентрації. Але так триває недовго, і згодом читацькі навички покращуються. Вплив довжини слова на тривалість операції зникає за два-три роки інтенсивної практики."

"Що ми побачимо, просканувавши мозок читача-початківця? Окрім звичайної мережі читання - візуальних зон, які розпізнають літери, і скроневих ділянок, що опрацьовують фонеми, склади і слова, - потужна активність охоплює тім'яну і префронтальну кору. Ця енергозатратна діяльність - ознака зусиль, концентрації і залучення виконавчої системи. У процесі консолідації вона поступово зникає. Досвідченому читачу не потрібно залучати тім'яну і префронтальну кору, вони активуються лише в аномальних умовах, коли розсунуті або перевернуті літери повертають мозок у марудний режим початківця."

"Автоматизація читаня полягає у формуванні вузькоспеціалізованої мережі обробки літер, які постійно миготять перед очима. У процесі навчання ця система починає ефективно розпізнавати поширені символи і їх комбінації. Мозок збирає статистику, визначає найчастотніші літери і в якому контексті вони з'являються. Навіть первинна зорова кора адаптується до форми і розміщення найпоширеніших букв. Через кілька років автоматизації ця мережа переходить у стандартний режим і працює без втручань з боку свідомості. На цьому етапі не залишилося й сліду від активності тім'яної і префронтальної кори, а читання не потребує зусиль. Це стосується не тілкьи читання, а інших навичок. Друкувати, грати на музичному інструменті, керувати автомобілем - спершу префронтальна кора контролює кожен жест. Ми працюємо повільно і свідомо, крок за кроком. Але ... з часом виконувати дію стає простіше, і ось ми вже друкуємо, розмовляючи з колегою чи міркуючи про своє."

"Чому автоматизація настільки важлива? Тому що вона вивільнає ресурси мозку."

"Ми вже переконалися, що вчитися з регулярними інтервалами ефективніше, ніж зубрити все в останній вечір. Паузи корисні з дуже простої причини: щоночі мозок консолідує те, що вивчив за день. Це одне з найважливіших відкритів нейронауки за останні тридцять років. Виявляється, сон потрібен не тільки для відпочинку і прибирання відходів, які накопичилися за час активності. Уночі мозок навіть не думає розслаблятися і запускає спеціальний алгоритм, який відтворює важливі події попереднього дня і поступово переносить їх у надійні відділи пам'яті."

"Інформація, вивчена зранку, поступово забувалася по кривій Еббінгауза. А от нічні знання якийсь час залишалися стабільними (за умови, що учасник поспав принаймні дві години). Інакше кажучи, сон перешкоджає забуванню."

"Переміщення у фізичному просторі отримує темпоральний вимір у світі нервових клітин. Саме це продемонстрував експеримент Вілсона й Макнотона. Вони з'ясували, що коли пацюк засинає, просторові клітини гіпокампа починають вистрілювати у знайомому порядку. Нейрони буквально відтворюють траєкторії руху, які передували сну. Змінюється лише швидкість: коли тварина спить, нейронні розряди пришвидшуються у 20 разів... Зв'язок між активністю нейронів гіпокампа і розташуванням тварини настільки точний, що нейродослідники, використовуючи зразки цієї активності, змогли дешифрувати, що сниться пацюку."

"Сон і навчання міцно пов'язані. Численні експерименти демонструють, що глибина сну корелює з продуктивністю наступного дня."

"сон змінює мозкову активність, підсилюючи засвоєну вдень інформацію та переміщаючи її у більш автоматизовані і спеціалізовані нейронні мережі."

"сплячий мозок не вбирає нової інформації, а лише відтворює попердній досвід."

"Можливо, сон - це спосіб у пришвидшеному режимі симулювати мільярди подій, які нізащо не вмістилися б у реальне життя."

"Найскладніше і найбільш важливе питання наук про людину - як виховувати і навчати дітей. (Мішель де Монтень. Есеї. 1580)"

"немовля - це не чиста сторінка. Вже на першому році життя малюки володіють грунтовними знаннями про об'єкти, кількість, імовірність, простір і людей."

"для навчання не досить пасивно дивитись на інформацію чи слухати лекцію. Когнітивна психологія і нейровізуалізація свідчать, що діти - маленькі вчені, які невпинно генерують нові гіпотези, а мозок ніколи не знає спочинку, перевіряючи моделі, які проєктує на зовнішній світ."

"помилка - не прикмета поганого учня. Помилки - це невід'ємна частина навчання. "

"сон - не просто період відпочинку. Він також незамінний елемент навчального алгоритму. У цей особливий період мозок циклічно відтворює свої моделі і збільшує у десять або навіть сто разів здобутий за день досвід."

"Мозок - справжнісінький імовірносний комп'ютер, що вдень витискає максимум інформації з кожної секунди, а вночі перетворює її в узагальнені абстрактні знання."

"Наповнюйте середовище (дитини) різноманітними стимулами... слід з раннього віку забезпечити його правильною інформацією: конструктори, казки, ігри зі словами, головоломки... Не бійтеся розмовляти з дітьми на серйозні теми, відповідати на непрості питання, використовувати складну лексику і пояснювати, що ми знаємо про світ. Урізноманітнене середовище сприяє розвитку мозку малюка і продовжує його пластичність."

"Викиньте з голови думку, що всі діти різні. Стилі навчання - це міф. Нейровізуалізація доводить, що люди залучають однакові мережі нейронів і спираються на ідентичні закономірності навчання. Ділянки мозку для читання й арифметики у нас тотожні, плюс-мінус кілька міліметрів. Навічть у сліпих дітей. Навчаючись, усі стикаємося зі схожими перепонами, і на кожну з них є універсальний метод-протиотрута. По-справжньому діти різняться кількістю залишкових знань, мотивацією і швидкістю засвоєння матеріалу... Найголовніше - подбати, щоб усі діти засвоїли основи мови, грамотності й арифметики, потрібні кожному."

"Вчитель повинен захоплювати увагу учнів і спрямовувати її у правильне русло."

"Заохочуйте активність, допитливість і самостійність дітей. Пасивні учні вивчають небагато. Залучайте їх до уроку. Пропонуйте цікаві завдання, що розворушують розум і стимулюють генерувати нові гіпотези."

"Відчуття, що вас цінують, й усвідомлення власних успіхів - самі по собі винагорода. Тривожність і стрес стають на перешкоді навчанню, тому слід позбутися їх, особливо на уроках математики."

"Ставте прозорі навчальні цілі. Учні вчаться ефективніше, коли розуміють, для чого це, і бачать, що все в їхньому розпорядженні підпорядковані одній меті. Чітко поясніть, чого ви від них очікуєте, і сфокусуйтеся на цілі."

"Приймайте і виправляйте помилки. Щоб удосконалювати й оновлювати ментальні моделі, необхідно, щоб ділянки мозку обмінювались сигналами про помилку. Не карайте за хиби, але одразу коригуйте їх, даючи дітям детальний й емоційно нейтральний фідбек."

"якість зворотнього зв'язку від учителя - найефективніший важіль впливу на успішність учнів."

"Щоб отримати  найкращі результати несвідомої нічної роботи, слід повторити урок чи перечитати завдання прямо перед сном."

"Оскільки цикл сну підлітків зрушений, не варто будити їх рано-вранці!"

"Пізнавши самих себе, ми маємо шанс використати потужні навчальні алгоритми мозку на повну. Діти тільки виграють від розуміння чотирьох стовпів навчання: уваги, активного залучення, корекції помилок і консолідації. Їх можна підсумувати чотирма слоганами: сконцентруйся, будь активним на уроці, вчися на власних помилках і тренуйся щодна - спи щоночі."

Таблиці для тренування швидкого читання (promo)