Людина у пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі

Швидкочитання: Топ-5 кращих додатків для iPhone (промо-лінк)

Кращі цитати з книги:

"Фройд наголошує на фрустрації «волі до сенсу». Нині в Європі спостерігається відхід від Фрой да і поширення екзистенційного ан алізу, який виступає в кількох пов’язаних між собою формах, однією з яких є школа логотерапії. Для толерантних поглядів Франкла характерно, що він не відкидає відкриття Фройда, але вибудовує на них свої виснов­ки; він також не зрікається інших форм екзистенційної терапії, але вітає близькість із ними."

"Франкл захоплюється цитуванням Ніцше: «Той, хто знає, навіщо жити, може витримати майже будь-яке як »."

"Через явне недоїдання, що від нього потерпали в’язні, бажання поїсти стало основним примітивним інстинктом, навколо якого зосередилося духовне життя."

"Мене приголомшила думка — уперше в житті я побачив істину, оспівану багатьма поетами в піснях, проголошену найвищою мудрістю багатьма мислителями: любов — це остаточна й найвища мета, до якої повинна прагнути людина."

"віра: порятунок людини відбувається через любов і в любові"

"Отже, кожна людина здатна, навіть під впливом обставин, вирішувати, ким стане духовно й фізично. Вона може зберігати свою людську гідність навіть у концентраційному таборі."

"В’язень, який втратив віру в майбутнє — своє майбутнє, — приречений. Із втратою віри в майбутнє він також втрачає свою духовну стійкість; він дозволяє собі занепасти та стає об'єктом духовного й фізичного розкладу."

"Логотерапія насправді є психотерапією, зосередженою на сенсі."

"логотерапевти справді ставлять перед пацієнтом завдання переорієнтувати сенс власного життя, адже усвідомлення цього сенсу суттєво підвищує здатність до подолання неврозу."

"Логотерапія, або, як її називають деякі автори, «Третя віденська школа психотерапії», зосереджується на сенсі людського існування, а також на пошуках цього сенсу людиною."

"Пошук сенсу існування — це рушійна сила життя людини, але аж ніяк не "вторинна раціоналізація" інстинктивних потягів."

"Екзистенційний вакуум виявляє себе головним чином станом нудьги. Зараз ми можемо зрозуміти Шопенгауера, який казав, що людство вочевидь приречене балансувати між двома крайнощами - злиднями і нудьгою"

"головна турбота людини — не отримати задоволення або уникнути болю, але радше знайти сенс у своєму житті."

"Насправді захоплення наркотиками — це один з аспе ктів більш масового феномена, а саме почуття без змістовності життя, що виникає через фрустрацію наших екзистенційних потреб, які, своєю чергою, стають універсальним явищем у нашому індустріальному суспільстві."

"Отож, будьмо уважні — уважні у подвійному сенсі... Із часів Освенцима ми знаємо, на що здатна людина. Із часів Хіросіми ми знаємо, що поставлене на карту."